Такий собі Юрій Олексійович із місць позбавлення волі вийшов два роки тому й вирішив скористатися набутими знаннями з юриспруденції, а також специфічним досвідом «зека». Адже за роки відсидки він дуже добре вивчив організацію роботи виправних колоній. Як повідомляє прес–служба Луганського міськуправління міліції, придбавши десь посвідчення адвоката і пристойний костюм, чоловік почав відвідувати так званий приватний сектор у невеличких містах, де всі про всіх усе знають. Наприклад, хто, де й за що з сусідів «сидить». Тож, помітивши на лаві біля воріт якусь бабусю, шахрай заводив із нею душевну розмову і доволі швидко отримував усю потрібну інформацію про потенційного «клієнта». Після чого навідувався до його оселі.
У спілкуванні з «клієнтами» Юрій Олексійович уникав одноманітності. Одним він представлявся адвокатом, до інших приходив як соціальний працівник або знайомий начальника колонії, де сидить рідна людина господаря. Після чого пропонував поліпшити тяжке становище в’язня чи навіть суттєво зменшити термін відсидки. Зрозуміло, за невеличку винагороду, отримавши яку, хутко зникав.
«Проколовся» ж спритник на тому, що почав представлятися не приятелем «хазяїна зони», як на відповідному жаргоні називають начальника виправного закладу, а почав удавати з себе самого «хазяїна». Якось у такій ролі він завітав до однієї жіночки в Жовтневому районі Луганська, чий син саме відбував покарання. Причому назвав той заклад, із якого сам звільнився, — не знав, що людина, якій він обіцяв «допомогти», сидить в іншому місці.
Юрій Олексійович був переконливим: мати засудженого не тільки сліпо йому повірила, а й зателефонувала дільничному. Мовляв, чого ви мене дурите?! Кажете, син в одній зоні сидить, а тут до мене приїхав його начальник із зовсім іншої буцегарні! Обіцяє допомогу. Така мила людина. На тому кінці дроту відразу все збагнули і попросили стару не відпускати гостя: от ми зараз приїдемо, самі переконаємося, вибачимося за дезінформацію. Ви тільки йому нічого поки що не кажіть, бо у нас для нього сюрприз. Жінка послухалася, і за кілька хвилин до її помешкання вже заходили співробітники міліції. Побачивши «колег» в одностроях, «хазяїн зони» різко втратив увесь свій адвокатський шарм, а на прохання показати документи витяг із кишені довідку про звільнення з місць позбавлення волі.
За два роки мандрів по містах і селах України папірець сильно потерся. З’ясувалося, що шахрай не спромігся стати на облік у жодному з численних населених пунктів, де встиг побувати і наслідити. За подібні ж злочини його оголосила в розшук міліція Криму. Отже, «адвокату», скоріш за все, доведеться повернутися до рідних «пенатів» — у повній відповідності до ст. 190 КК, що карає за шахрайство. От тільки цього разу «на зоні» його з нетерпінням чекають ті, кому він так активно намагався «допомогти». За гроші їхніх рідних та близьких.
У Донецькій області співробітники Служби безпеки України затримали при отриманні хабара працівника виправної колонії. Як повідомляє прес–сектор облуправління СБУ Донеччини, начальник відділу виправної колонії вимагав хабар у розмірі однієї тисячі доларів США у родичів засудженого за вбивство. За ці гроші він обіцяв родичам посприяти щодо умовно–дострокового звільнення засудженого з місць позбавлення волі. Корупціонера затримали у власному кабінеті «на гарячому». За матеріалами СБУ органами прокуратури порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК (отримання хабара).
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
