Як розповіли «УМ» у пресслужбі Управління МНС області, про такі радикальні засоби боротьби з льодом рятувальників попросили самі мешканці Херсонщини. «Люди, чиї будинки розташовані у безпосередній близькості від Дніпра, вже не перший рік потерпають від того, що навесні їхні оселі руйнує вода, — розповідає начальник обласного управління МНС В’ячеслав Єременко. — Однак цього року снігові «запаси» в деяких регіонах уже зараз перевищують норму, а в лютому, як прогнозують, снігу нападає ще. Коли все це почне танути, збитки, яких зазнає наша область, можна буде обчислювати мільйонами гривень».
За словами В’ячеслава Єременка, вже є домовленість про взаємодопомогу з начальником державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» Андрієм Єгоровим. Вирішено, що великий криголамний буксир із 11 лютого почне ламати лід від акваторії порту до мосту через Дніпро в районі селища Антонівка. Це єдиний спосіб уникнути повені та маштабного підтоплення в області.
Станом на 10 лютого у 26 населених пунктах шести районів Херсонщини ґрунтовими та поверхневими водами вже підтоплено 2473 садиби. Загроза весняного сходження снігів і розливу Дніпра може збільшити цю цифру в сотні разів.
За останні сім років у зв’язку із щорічними сезонними підтопленнями житлових будинків Херсонщини область неодноразово визнавали зоною надзвичайного лиха і з держрезерву виділяли кошти (кілька мільйонів щорічно) на ліквідацію наслідків підтоплення та компенсацію збитків для населення. Однак відповідальність за цільовий розподіл коштів та їх використання лежить на органах місцевого самоврядування. І, як показує практика, частогусто гроші просто розчиняються у повітрі, а не йдуть на боротьбу зі стихією. Як інакше пояснити той факт, що, незважаючи на гідне фінансування з бюджету, на Херсонщині досі забиті сміттям майже всі зливні стоки, а приватні будинки, розташовані поблизу Дніпра, укріплені лише частково. Втім у простих мешканців Херсона є привід позловтішатися з недбайливої роботи місцевої влади: адже з початком весняного потопу першими постраждають саме їхні «хатинки», які сучасні українські «феодали» традиційно зводять поблизу Дніпра.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
