Проглянув «Вибрані твори» неперевершеного Михайла Коцюбинського: Fata morgana, «Коні не винні», Intermezzo, «Пливе у сірій безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає сум. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, вмивається сльозами убога земля, і не знає, коли осміхнеться. Сірі дні зміняють темні ночі. Де небо? Де сонце?»...
Сторіччя минуло, а що на селі змінилось? Хіба що стріх солом’яних немає та коней поменшало. Та коні не винні! «Говори, говори», — повчає «Інтермеццо»...
У той день на Першому Національному в «Точці зору» відповідав на запитання ведучого голова Конституційного Суду. Розповів, що суд діє неефективно, важливі його рішення не виконують — заважають протиріччя в законах, яких Верховна Рада не здатна вдосконалити. Отже, заважає парламент. Раніше я читав, що Верховному Суду заважають вищі Апеляційний і Господарський суди. Парламенту заважають лідери найбільших фракцій і самі депутати, активні тільки при розподілі доходних місць. Луценку заважали Піскун і Медведько. Генпрокуратурі — олігархи (спокусою) і Луценко (нефаховістю). Тимошенко заважали корумповані «любі друзі» з оточення Президента — Порошенко, Третьяков, Мартиненко, Зварич, Жванія (втерся в довіру впевненіше, ніж «Джексон» до Троцького — став кумом), поки не стали її оточенням, та ще ворогів багато: Балога, Богатирьова, Фірташ, усі недемократичні депутати і раніше судимі (не БЮТівці). Литвину заважав Яценюк, та крісло спікера втомило академіка, тепер заважає Черновецький, бо Києву потрібен тільки (хто?).
Водночас на слуху, що Стрижака підсадив у крісло Балога, Онопенка і Луценка — Тимошенко, Медведька — Янукович... Симоненку (бо і Путіну) заважають Ющенко і націоналісти (звісно, що буржуазні), а от корумповані протиріччя йому на руку, вертиться, мов флюгер, вітер завжди у спину, і «зелені» від покровителів за підтримку переповнюють кишені.
Файно всі прилаштувалися. Так заплутали на свою користь Конституцію (Венеціанська комісія заздрить), що всім щось заважає «працювати». Наслідки їхньої праці для держави збиткові, та ніхто не йде у відставку. Колядники Зваричу не заважали, то, можливо, пропишеться в Мокошинській зоні, а іншим туди зась — заважають.
Та хто цим «заважанням» керує? Невже дійсно Медведчук? Його заява п’ятирічної давнини, що Ющенко ніколи не стане Президентом, здійснилася, хоч не так, як бажалося (Бог його врятував). Тому і покаявся Медведчук за недолугі зміни до Конституції в 2004 р. — уже не потрібні. Отож і заявив, що після виборів займе державне крісло, яке сам захоче.
А далі — повернуться Білоконь, Бакай, Боделан, Засуха,.. Лозинський. Закриють справи про вбивство Чорновола, Гонгадзе... Звинуватять Ющенка в самоотруєнні, а дітей — у розбещенні педофілів.
А винні тільки ми: прозріли на Майдан і... в кущі. Мовляв, медку і так поїмо, пасічник фаховий, викурить бджіл! Не вийшло — трутні завадили. Та так кучно об’єдналися на чорну справу — ніхто нікому не заважав. Аж цілих п’ять років. А ми — хто з кущів виглядав, хто трутням слугував, як Савка в новелі «Коні не винні» — щоранку подавав Аркадію Петровичу в постіль теплу каву. «Він любовно поглянув на пахучий напій, понюхав ще теплий хліб і вилаяв Савку, що кожушок на сметані занадто тонкий...»
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
