Хто ходив до музичної школи, добре знає, як важко дитині вчити ноти і гами, тоді як непосидюче дитинство кличе до друзів та ігор. Колись маленька Ольга Рівняк витримала цей іспит і стала однією з найталановитіших скрипальок, заслуженою артисткою України, солісткою Національної філармонії.

Своє навчання пані Рівняк розпочала у Київській середній спеціалізованій музичній школі–інтернаті ім. М. В. Лисенка. Першим педагогом Ольги стала її сестра — Ярослава. Далі було навчання у Московській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського у класі скрипки професора Б. В. Бєлєнького. Удосконалювати свою майстерність скрипалька продовжила в аспірантурі Київської державної консерваторії в класі відомого скрипаля Богодара Которовича. Ще під час навчання в аспірантурі Ольга Рівняк здобула три великі творчі перемоги. Першу — на Всеукраїнському конкурсі ім. Лисенка, що приніс їй І премію. Другу — на Всесоюзному конкурсі ім. Ойстраха, теж І премія. Третю — у Франції на Міжнародному конкурсі камерної музики ім. А. Русселя, де Ольга Рівняк удостоїлась Гран–прі.

«Мудрість, честь, слава» — девіз ордена князя Ярослава Мудрого. Серед відомих учених, митців, письменників і релігійних діячів директор незалежного видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич сповна відповідає цим словам. 9 лютого Віктор Ющенко вручив йому орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. Президент України подякував Осипу Зінкевичу за «всю українську роботу, яку він зробив».

У контексті її власної творчості нова книжка Тані Малярчук стоїть окремішньо і виглядає трохи дивно. І не лише тому, що «Звірослов» — це збірка сучасних оповідань, яка продовжує більш давню традицію, оскільки за доби середньовіччя так називали енциклопедії про тварин, з яких наші предки могли дізнатися про екзотичних створінь на кшталт драконів, саламандр чи носорогів. Людина, на думку авторки, — не менш екзотична істота, варта якнайдетальнішого розгляду. Вона подібна до метелика, курки чи свині, а це означає, що, визначивши її характерні ознаки, легше буде знайти свого обранця.

Один із найбільших світових кінофорумів досяг пенсійного віку. Одначе молодиться з усіх сил... І, схоже, ніякі кризи на ньому не позначаються. Величезна програма фільмів і гарантована увага глядачів, передусім німецьких. Так було всі останні роки: яку б стрічку не показували — зал повний. Власне, це і є основною роботою справжнього фестивалю, його культурною місією — творити особливу людську спільноту, об’єднану певними цінностями, світоглядними передусім. Берлінале, і це вже є давньою традицією, орієнтований на контекст політичний і геополітичний, на аналітику соціального облаштування життя у різних його сегментах.

Вручення другої за значимістю відзнаки Французької Республіки — після ордена Почесного легіону — відбувалося у незвичній для українського церемоніалу обстановці. За локацію обрали дорогий ресторан Le Grand Cafе у центрі Києва. У неформальній атмосфері під звуки французьких пісень Олег Скрипка спілкувався із представниками французького посольства. Гості, серед яких більшість становили журналісти, пригощалися вином, шампанським і вишуканими наїдками. На столі в темній коробочці виблискувала срібна зірка Національного ордена «За заслуги» з голубою стрічкою. Рішення про нагородження українського музиканта французький уряд та президент прийняли ще наприкінці минулого року, але напружений робочий графік Олега Скрипки ніяк не дозволяв закінчити процедуру урочистим врученням.