Як ви гадаєте, що потрібно для того, аби придумати легкий хороший фільм про любов, який би успішно розважив публіку в переддень свята Валентина? У випадку сценаристів «Вийти заміж у високосний рік» (Leap Year) достатньо було заголовка в новиннєвій стрічці в інтернеті. «Серфінгуючи» в мережі 29 лютого, авторка сценаріїв до комедійних фільмів Дебора Каплан натрапила на повідомлення: «Ірландські дівчата роблять пропозиції у високосний рік». «Чим не сюжет для фільму?» — подумала сценаристка, і за два тижні матеріал був готовий.
Автори довго не мудрували. Класичний сюжет про чоловіка й жінку, які спочатку ненавидять одне одного, а потім шалено закохуються, вони наклали на насущну проблему сьогодення (як емансипованій жінці спонукати балуваного чоловіка до шлюбу) і додали дрібку романтичних деталей: національну традицію та красоти незайманої природи. Головна героїня Анна, декораторка інтер’єрів, досягла всього, що від неї вимагає західна спільнота успішних і багатих, і вже готова стати до вівтаря. Проте її хлопець Джеремі — прагматичний кардіолог — про весілля і не думає. На щастя, існує така ірландська традиція, коли дівчина сама може освідчитися, але це буває лише один раз на чотири роки — 29 лютого. Біологічний годинник змушує Анну стрімголов летіти у Дублін до Джеремі. Але ж, як відомо, у Бога свої плани на наше життя. І по дорозі Анна зустрічає Декана, який, зрозуміло, має стати її долею. Частково ця мелодрама знята як роуд–муві, а стихійний ірландець Декан протиставлений запрограмованому і прагматичному кар’єристу Джеремі.
Мила рудоволоса Емі Адамс («Зачарована») зваблює своєю безпосередністю і безпорадністю. Метью Гуд («Матч поінт») підкоряє спокусливим поглядом хорошого хлопця. Знімальна група як бонус пропонує віртуальну подорож незайманими смарагдовими просторами Ірландії — з синіми озерами, старовинними замками і сизими горами. І ця подорож здається настільки прекрасною, що у надто освіченого глядача виникає питання: а чи не якийсь там Національний туристичний комітет Ірландії використав ці ландшафти як продакт плейсмент? Як у випадку із Луї Віттоном — улюбленою валізкою Анни. Приховану рекламу продюсери вплели в оригінальний жарт: не розуміючи фрази «Це ж Луї Віттон!», простак Декан підігрує Анні, поводячись із валізою, як із живою істотою на ім’я Луї.
Не мудруючи, фільм «Вийти заміж у високосний рік» закликає нас відволіктися від щоденних проблем і нагадує, що кохання не можна запланувати в органайзері.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
