Побачивши фотографів і телекамери, невідомі в цивільному відійшли від дверей «Белсату». (Фото з сайту газети «Наша ніва».)
Десять діб арешту отримав незалежний білоруський журналіст Іван Шульга за те, що попередив своїх колег про міліцейський напад на мінський офіс телеканалу «Белсат». «Правоохоронці» запевняли, що репортер був п’яним, накинувся на одного з міліціонерів, обірвав йому шеврон і зламав гомілку. Журналісти вважають, що це — перший дзвоник репресій проти свободи слова напередодні президентських виборів...
У Білорусі незалежний телеканал «Белсат» діє в підпільних умовах. Тому мінська редакція розміщена не у відповідно оснащеному для телебачення офісі, а у звичайній «сталінці» в центрі міста. «Белсат» уже двічі намагався офіційно акредитуватися та відкрити представництво в Мінську, але щоразу міністерство зовнішніх справ Білорусі відмовляло телевізійникам під різними приводами. Останній випадок був узагалі анекдотичним. Відкрити представництво не дозволяли тому, що журналісти телеканалу... раніше працювали на території Білорусі без акредитації. Як розірвати це замкнене коло — невідомо.
Проблеми у «Белсату» були й раніше. У травні 2008 року «УМ» писала про облаву білоруського КДБ на незалежних журналістів. Але якщо два роки тому наші колеги відбулися легким переляком — конфіскацією техніки, то тепер один із журналістів потрапив за ґрати.
У середу 3 лютого в мінській редакції «Белсату» був звичайний робочий день: виїзди на зйомки, підготовка й відправлення матеріалів у Варшаву. Близько третьої дня пролунав дзвінок по домофону. «Не відчиняйте двері, йде міліція!» — журналісти почули у слухавці голос свого колеги Івана Шульги, який щойно вийшов із редакції.
За мить у двері наполегливо постукали. «Вони не називали себе, нічого не вимагали, просто методично барабанили у двері, періодично намагаючись самотужки впоратися із замком», — пише у своєму блозі на сайті «Білоруської асоціації журналістів» журналістка Яніна Мельникова, яка на той час перебувала в квартирі «Белсату».
Незабаром на місце подій приїхали колеги «белсатівців» із камерами й диктофонами. Побачивши журналістів, невідомі у штатському відступили від дверей, завдяки чому працівники редакції змогли залишити приміщення і забрати техніку. Пізніше стало відомо, що Івана Шульгу, який зумів попередити колег, затримали міліціонери — нібито за те, що він у п’яному стані напав на одного з вартових порядку.
Суд над Іваном відбувся у четвер. «Чому ви вирішили, що він був п’яний», — запитала адвокат у співробітників міліції, які затримали Шульгу. «Тому що він дуже сміливо поводився», — відповіли правоохоронці.
Тепер у колах білоруських журналістів жартують: «Виходить, ми всі алкоголіки».
Міліціонер, на якого нібито напав Іван, повідомив у суді, що під час сутички репортер зламав йому гомілку. «Цей міліціонер був на суді. Він же не пускав журналістів до зали засідань. Він же конвоював Ваню. Я — журналіст, а не медик, але я ще не бачила людей із поламаними гомілками, які б так жваво пересувалися. Хоча інколи він накульгував і просився присісти», — пише Яніна Мельникова.
У результаті Івана судили в адміністративній справі за дрібне хуліганство. Хоча могли завести і кримінальну справу за напад на співробітника міліції під час виконання ним службових обов’язків. Цього вдалося не допустити завдяки сильній журналістській солідарності, яка не дозволила владі замовчати факт затримання журналіста і посадити його за ґрати надовго, вважає керівник служби інформації телеканалу «Белсат» Олексій Диковицький.
«Будь–який авторитарний режим боїться вільного слова, для цього в Білорусі щедро підтримують державні ЗМІ, а незалежні — душать, — каже в інтерв’ю «УМ» пан Олексій. — У даному випадку показово те, що суд надовго пішов на перерву. Там радилися з «верхами», що робити — посадити за кримінальною справою чи просто дати добу. Я впевнений, що тільки той резонанс навколо Іванової справи, який забезпечили наші колеги — незалежні журналісти в Білорусі та за її межами, врятував його від більш суворого покарання. Тому що будь–який режим за своєю натурою також боягузливий, він намацує, перевіряє — чи можна і на скільки просунутися далі. Цього разу подумали, що далі не можна, тому відступили. Абсурд, але в сучасній Білорусі ми радіємо, що невинну людину посадили «всього лише» на десять діб».
Справою Івана Шульги вже зацікавилися в міжнародних структурах. На захист свого колеги виступила Міжнародна федерація журналістів. Надійшла реакція і з Європейського парламенту. Євродепутати Конрад Шиманський і Яцек Протасевич закликали Європейську Комісію невідкладно захистити права журналіста телеканалу «Белсат».
Очевидно, що облава на мінську редакцію незалежного каналу й арешт одного з її працівників — це лише перший дзвоник, який передвіщає початок масової кампанії боротьби білоруської влади з журналістами–інакодумцями. Навесні в Білорусі відбудуться вибори до місцевих рад, а наприкінці року заплановано початок кампанії з виборів президента. Як показує практика, напередодні таких подій репресії в країні посилюють. Журналісти стали першою жертвою у розчищенні поля для чергової елегантної перемоги Олександра Лукашенка.
Діяльність незалежних ЗМІ в Білорусі вкрай обмежена. Телеканал «Белсат» уже два роки не може отримати акредитацію, більшість недержавних суспільно–політичних газет не має можливості розповсюдження через монополізовані державою системи передплати та продаж у кіосках. Єдиною вільною від регулювання сферою донедавна залишався інтернет.
Проте днями Олександр Лукашенко підписав указ «Про заходи щодо вдосконалення використання національного сегмента мережі інтернет», який набуде чинності з липня 2010 року. Згідно з документом, Оперативно–аналітичний центр при адміністрації президента отримає можливість взяти інтернет у Білорусі під повний контроль. Наприклад, лукашенківські чиновники зможуть на свій розсуд блокувати сайти з «непотрібною» інформацією. За відмову перекрити доступ до «неугодного» ресурсу провайдерам загрожує позбавлення ліцензії. Крім того, новий указ дає державі можливість контролювати дії користувачів у мережі. Провайдери будуть зобов’язані поставити на облік абонентські пристрої, тобто модеми, через які їхні клієнти виходять в інтернет. Анонімно вийти в мережу не вийде. Усі клієнти інтернет–кафе, згідно з указом, повинні будуть мати при собі паспорт, а адміністрації цих закладів зобов’язані фіксувати паспортні дані користувачів у спеціальних документах.
Офіційно указ був виданий з метою обмежити поширення в білоруському сегменті інтернету порнографії та запобігання кібер–злочинності. Однак аналітики сходяться на думці, що основна мета цього документа — поставити на контроль ті незалежні інформаційні ресурси, які зараз діють в інтернеті і користуються великою популярністю.
Хоч указ щодо обмеження інтернету ще не набрав чинності, деякі інтернет–ресурси, схоже, вже вирішили підстрахуватися від можливих наслідків. Приміром, найбільш популярний у Білорусі інформаційний портал TUT.BY не розмістив жодної замітки про події навколо мінської редакції телеканалу «Белсат» і арешт журналіста Івана Шульги.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
