За кілька днів до виборів у Сумах з’явилися розклеєні оголошення. Охочим пропонували попрацювати в Києві, агітуючи за одного з кандидатів у президенти. За день праці — стояння на мітингах, піднімання транспарантів та здіймання прапорців — людям пропонували досить непогані гроші — 200 гривень. Два дні — вже 400, три — відповідно, 600. Хіба погано при наших не надто добрих статках? А вибори закінчуються. Коли ще буде нагода підзаробити?
«До того ж усіх, хто телефонував за вказаними в оголошеннях телефонами, запевняли, що доставка до столиці буде безкоштовною, в самому Києві агітатори будуть мешкати в гуртожитках, і навіть забезпечуватися гарячим харчуванням, — розповідає начальник сектору зв’язків із громадськістю Сумського міського управління міліції Володимир Кузьменко. — Вирушати до Києва треба було організованою групою. Збір о 18.00 біля стадіону «Ювілейний», там же повинні були чекати й автобуси».
Існував лише один невеличкий нюанс. У телефонній розмові пояснювали, що для того, аби сісти до автобуса і вирушити за обіцяними благами, треба мати при собі квитанцію про перерахунок 60 гривень. Але що там ця сума порівняно навіть із заробітком до одного дня! І ніхто не здивувався, чому перерахунок має бути, наприклад, не на виборчий штаб, а на ім’я якогось Мартина Харламова.
У визначений час чоловік двісті щасливчиків із оплаченими квитанціями з’явилися на місце збору. Чи треба пояснювати, що ні організаторів поїздки, ні автобусів вони не дочекалися?
Через півтори години горе–заробітчани пішли до міліції — заявляти про обман. Найцікавіше, що ніхто з них навіть не міг сказати, за кого ж із кандидатів мав агітувати.