У театральному Києві йде багато п’єс Шекспіра — «Ромео і Джульєтта», «Король Лір», «Макбет» — проте режисери якось оминули «Гамлета». І якщо брати до уваги поширену серед театралів думку, що знамениту п’єсу про принца данського слід переосмислювати кожні десять років, то київські гастролі МХаТу є єдиною можливістю, принаймні у столиці, згадати, як же виглядає принц данський у театральних декораціях і освіжити в пам’яті вічну дилему To be or not to be.

Складно сказати, про що саме остання книга «невмирущого» російського класика, назва якої розтлумачується як «насолода вмирати». До речі, сам автор «Оригіналу Лаури» — цілком за пушкінським заповітом «весь я не умру» — до кінця свого життя плекав ідею відродження в слові, що йому цілком удалося. І це не дивно, адже перед нами — невідомий роман Володимира Набокова, який пролежав в архіві більше 30 років, і лише сьогодні виданий сином письменника у харківському «Фоліо»!

Директор видавничого дому «Академія» Василь Теремко випустив одразу дві книжки, котрі можна розглядати як рятівне коло для колег–видавців саме під час кризи: «Основні засади видавничого бізнесу» та «Видавничий маркетинг». Якщо ці колеги таки їх прочитають, то — осмілюся твердити — ситуація на нашому книжковому ринку помітно оздоровиться.

За останні п’ять років (раптом це ще один позитивний вплив Помаранчевої революції?) стало модним подорожувати Україною. Гасло дитячого журналу «Люби і знай свій рідний край» набуло актуальності, а людей, які з ним живуть, записали в ряди «просунутих». Дивлячись, як друзі закуповують дорогі атласи автомобільних доріг, глянцеві путівники, інформація в яких застаріває раніше, ніж він встигне «доїхати» зі складу до книгарні, роздобувають тоненькі секретні буклети з інформацією про маловідомі, але саме тим і привабливі пам’ятки історії і культури, розумію, що на інформаційній туристичній ниві — цілина. Я констатую факт, покоряюся долі й віддаюся буденному плину життя, але інші люди роблять із цього висновки і щось змінюють на краще. Так, компанія R–media, яка спеціалізується на інтернет–технологіях, нещодавно запустила інтернет–телеканал «Музеї України» http://uamuseum.r–media.com.ua. Канал здійснює роботу у звичному для традиційного телебачення режимі безперервного мовлення, а також у режимі VOD (відео за запитом).

Російський класик анімації Андрій Хржановський, автор мультфільмів «Жив–був Козявін», «Скляна гармоніка», циклу фільмів «Зустрічі з Пушкіним», «Довга подорож» (про Федеріко Фелліні), понад десять років досліджував творчість Йосипа Бродського. 30–хвилинний анімаційний нарис «Півтора кота» за мотивами прози Бродського і його графіки, який став анонсом довгоочікуваного повнометражного фільму «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», став фаворитом не одного кінофестивалю. Італійський сценарист Тоніно Гуерра, який не один рік співпрацює з аніматором, одного разу сказав: «Відкрийте для себе поета Хржановського, який розкаже вам про поета Бродського».

Організатори міні–фестивалю анімаційного кіно «Анімакрок. Зупинка на вимогу» запросили Андрія Хржановського зробити в Києві майстер–клас і провести творчий вечір. Його фільми не йдуть у прокаті, тому про зустріч з аніматором знало вузьке коло художників, артистів і голодних на цікавих людей студентів, серед яких була і журналістка «УМ».