Дорогі мої кияни! Шановні гості столиці!

10.04.2004
Дорогі мої кияни! Шановні гості столиці!

      Прийміть моє щиросердне вітання з величним святом Христового Воскресіння!

      З глибини віків і донині до цього світлого дня щороку готуються і з благоговінням його чекають усі християни світу. Радіючи Великодню, ми прагнемо духовно зміцнілими і вдосконаленими морально зустріти його з почуттям щирої любові до ближнього і чистою вірою в прийдешню благодать.

      Христове Воскресіння — нетлінний символ торжества всеперемагаючого добра і самопожертви в ім'я спасіння людства. Образ Сина Божого нагадує нам про духовну першооснову буття, а заповіді Господні вчать милосердю і благодійності, надихають на злагоду і єднання заради утвердження ідей високого гуманізму.

      Сповідування християнських чеснот надто важливе в непростий період становлення нашої незалежної держави. Повертаючи людям зруйновані святині, міська влада столиці намагається зробити свій посильний внесок у загальнонародну справу відродження духовності. Приємно, що це прагнення підтримує вся київська громада.

      На початку року число відбудованих культових споруд поповнила церква Різдва Христового на Подолі. А кілька днів тому освячено головний престол собору святого рівноапостольного князя Володимира в Херсонесі, зведеного з руїн київськими зодчими за дорученням Президента України.

      Сподіваюся, цей великодній дарунок православній громаді додасть святкового настрою і об'єднає нас на тернистій дорозі до щастя, добробуту і гармонії.

      Дорогі друзі! В переддень Великодня бажаю вам весняних сонячних радощів, міцного здоров'я, любові й тепла, взаємної поваги і порозуміння в родинах.

      Нехай Господь осяє ваш розум і серце світлом своєї премудрості та зміцнить ваші сили й бажання творити добро на рідній землі на благо нашого золотоверхого Києва, в ім'я щасливої долі України!

Христос воскрес!

З повагою

Київський міський голова

Олександр Омельченко.

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>