Піднятись у небо, як колись

У березні виповниться 100 років відтоді, як на теренах колишньої Російської імперії вперше піднявся в небо справжній аероплан. Виконати цю почесну місію доля обрала пілота Михайла Єфімова, який до того часу вже встиг прославитися за кордоном кількома світовими рекордами. Місцем проведення польоту став Одеський іподром за сприяння місцевого аероклубу. Крилата справа цієї громадської організації, схоже, процвітає й понині, оскільки її теперішні засновники планують масштабно відзначити майбутній ювілей. Для цього вони й замовили студентському конструкторському бюро Національного аерокосмічного університету імені Жуковського (ХАІ) копію раритетного літака «Фарман–4».

Креслення старого аероплану конструктори знайшли у Харківській бібліотеці імені В.Короленка та в російського історика Г. Галлі, який устиг захистити по «Фарману–4» кандидатську дисертацію. Зовні копія літального апарата дуже подібна до оригіналу — та ж відкрита кабіна і мінімум приладів. Спершу навіть не віриться, що настільки проста машина може взагалі відірватися від землі. Сумнівів додає і невибагливе управління, адже напрямок руху літака вгору або вниз регулюється усього лише механічною ручкою, а щоб повернути ліворуч чи праворуч, достатньо натиснути ногою на дві педалі внизу. Утім ця простота ще раз нагадує про мужність пілотів, які першими проклали шлях людини в небо. Адже щоб управляти таким літаком, треба справді народитися пілотом.

Керівник студентського конструкторського бюро ХАІ Геннадій Хмиз каже, що замовник поставив перед ними завдання створити не бутафорну, а саме літальну модель «Фармана–4», тому заради безпеки пілотів копію довелося трохи модернізувати. Замість колишнього двигуна «Гном» потужністю 50 кінських сил поставили двигун від «Мазди» сьомої моделі. Для зручності також покращили профіль, посилили лонжерони і підкоси, а для надійності замінили дерев’яний каркас на металевий. Машина стала важчою за оригінал, але набагато надійнішою. Як повідомили замовники, «Фарманом–4» вони планують здолати не одну відстань. Зокрема, на честь ювілею злітають з Одеси до Києва і назад, тому заради безпеки пілота та його двох пасажирів і відступили від оригіналу. Працюватиме аероплан на сучасному паливі, що теж є конструкторським відступом від першооснови, адже крилаті машини сторічної давнини заправляли касторовою олією. Через специфічний запах цієї рідини тогочасних пілотів можна було вирізнити і в багатолюдному натовпі.

Завдання збудувати давній аероплан харків’яни отримали ще три роки тому. Зараз робота готова на 80 відсотків. Над створенням сучасної копії працюють як досвідчені конструктори вишу, так і його студенти. Кажуть, завдяки одеситам мають добру практику, яку в теперішніх умовах, на жаль, отримати не так уже й просто.

...Михайло Єфімов піднявся в небо на аероплані, збудованому в майстернях своїх учителів — братів Фарманів. Копію цієї машини якраз і створюють наразі харків’яни.

ЯК ЦЕ БУЛО

Політ окриленого мрійника

Легендарний політ Михайла Єфімова на одеському іподромі ввійшов в історію як знакова історична подія. Річ у тім, що на початку минулого століття керманичі Російської імперії аж ніяк не сприяли розвитку крилатої справи, незважаючи на те, що Європа в той період переживала справжній авіабум. Попереду всіх була Франція, де виникло одразу кілька шкіл з підготовки пілотів. До однієї з них, завдяки кабальній угоді з одеським підприємцем, потрапив і Михайло Єфімов. Не знаючи французької мови, без рубля в кишені, він не тільки зразково оволодів літальною справою, а й одразу після іспитів встановив світовий рекорд тривалості польоту з пасажиром на борту. Тож пропозицію своїх земляків влаштувати на одеському іподромі перше в історії Росії авіашоу він прийняв у ранзі вже відомого пілота–рекордсмена.

Як писали тодішні газети, подивитися на політ Єфімова городяни з’їжджалися з найвіддаленіших куточків міста усіма можливими видами транспорту. Глядачі заповнили вщерть навколишній простір, звідки можна було побачити бодай обрис таємничого аероплана. Пілот не розчарував закохану в нього публіку, піднявшись у небо п’ять разів. «На біговому полі учора відбулося щось таке, про що присутні на ньому колись будуть розповідати своїм онукам, — сповістив наступного дня «Одеський вісник». — Вони розкажуть, що на власні очі бачили те, що недавно вважали казкою з «1001 ночі», жюльверніаною, фантазією небагатьох мрійників».