Ще трошки, і ми їх знайдемо!
На міжнародній конференції, яка щойно завершилася в Лондоні, астрономи, фізики, біологи з різних країн світу обговорювали перспективи виявлення позаземних цивілізацій та наслідки цього для науки й суспільства. На думку вчених, зокрема голови Королівського товариства (аналога Британської академії наук), королівського астронома лорда Ріса, сьогодні ймовірність виявити у Всесвіті інші форми життя значно вища, ніж будь–коли раніше.
«Уже більш ніж півстоліття людство намагається виявити в космічному просторі радіосигнал від інших розумних істот, але досі всі спроби були марними, — нагадав головний британський астроном. — Але тепер технології пішли так далеко вперед, що ми вперше можемо плекати не примарну, а цілком реальну надію ретельно дослідити планети за межами Сонячної системи. А отже, й виявити життя на них, якщо воно там існує». Як цілком логічно зауважив лорд Ріс, якщо таке відкриття станеться, то це може повністю змінити земні уявлення про Всесвіт і наше в ньому місце. Адже інопланетні цивілізації можуть разюче відрізнятися від людства як за зовнішніми характеристиками, так і за рівнем розвитку.
До зустрічі з інопланетянами варто підготуватися
Утім не всі учасники конференції були сповнені такого ентузіазму. Зокрема, астроном королівської обсерваторії у Гринвічі Марек Кукула порадив не забувати про обережність. Бо ввійти в контакт із розумними істотами з інших зоряних систем — це, звичайно, був би неймовірний прорив в історії людства, от тільки не факт, що ним ця історія не завершиться. «На жаль, ми не можемо бути впевнені у мудрості й доброзичливості інопланетян», — мудро зауважив фахівець.
Інші прихильники «обережного» підходу до пошуків братів по розуму наголошували на тому, що поспішати з цим не варто, оскільки жодна земна країна не має затвердженої на державному рівні концепції поведінки в разі контакту із «зеленими чоловічками». Учасники конференції зійшлися на тому, що вчені повинні запропонувати такий план своїм державам, а ще краще — затвердити його одразу для всіх, на рівні Організації Об’єднаних Націй.
Але більшість промовців усе–таки виступали за те, щоб активізувати процес пошуків позаземного інтелекту. І висували припущення про те, яким він може бути. Прихильники еволюційної теорії Дарвіна наполягали на тому, що принципи еволюції однакові в усьому Всесвіті, а отже, принаймні шлях розвитку розумного життя має бути схожим на всіх придатних для цього планетах. Їхні опоненти навпаки — радили готуватися до найнесподіваніших фізіологічних відкриттів.
Поки ми їх шукаємо, вони нас не бачать?
Якщо земляни так зацікавлені знайти інопланетне життя, то, можливо, й«там» не менш охоче познайомилися б із нами. От тільки для інших цивілізацій Земля стала фактично невидимою. Не в буквальному, а в технічному сенсі. На думку професора Френка Дрейка, якому належить авторство знаменитого серед уфологів «рівняння Дрейка» (формули підрахунку ймовірної кількості цивілізацій у нашій галактиці), внаслідок поширення цифрових технологій наша планета стала «закритою» для виявлення з космосу. Мовляв, якщо в епоху аналогового телебачення і радіо їх сигнали виходили з великих вишок на Землі й могли линути в позаземному просторі на мільйони кілометрів, то тепер усе інакше. І замість транслювати радіохвилі у космос, земні передавачі орієнтуються на штучні супутникові станції, які «відбивають» сигнал назад на планету.
ЦИТАТА
Пол Девіс, фізик Аризонського університету:
— Ми не можемо бути певні, що всі види життя на Землі походять з одного джерела. Не виключено, що інопланетяни — наприклад, якісь інопланетні мікроби — вже давно живуть просто у нас під носом. Або й у носі.