Мор у Байкалі

Через тріскучі морози в урочищах Очеретяне та Байкал, котрі вважаються найбільшими нерестилищами в районі Черкас, під льодом уже задихнулося понад 10 тонн малька сома, плітки, ляща та коропа. Ці нерестилища відрізані від водосховища, і ще з осені вода там починає падати, тож під час морозів мальки опиняються у пастці. «Ситуація погіршується з кожним днем. Збитки сягають більше семи мільйонів гривень. Ми берегли малька від браконьєрів, а тепер його придавив лід», — у розпачі каже «УМ» дер­жавний інспектор Головного управління Держрибоохорони Черкаської області Юрій Трофименко. Нині обласна риб­оохорона мобілізувала всі сили, в тому числі й рибалок–любителів, аби гуртом рятувати ситуацію на водосховищі. Але биття лунок є не зовсім ефективним способом подачі кисню у воду, оскільки отвори швидко замерзають.

Не рятує ситуацію і єдина помпа, яка перекачує воду з однієї ополонки в іншу, бо на 250 гектарів нерестилища, де водиться молодняк риби, вона — наче мертвому припарка. Таких помп хоч би з десяток, зітхає Юрій Тимофійович. За його словами, такого жаху на Кременчуцькому водосховищі давно не було. Інспектор побоюється, що вода в нерестилищах може вимерзнути до самого дна, адже морози не відступають. Вихід із ситуації єдиний — провести днопоглиблювальні роботи з нерестилищ до водосховища. На проектну документацію для таких робіт Держ­рибоохорона одержала від держави 100 тисяч гривень. Не вистачає тільки підпису двох сільських рад у Леськах та Червоній Слободі, які чомусь «стали в позу». Самі ж днопоглиблювальні роботи обійдуться державі у два мільйони гривень. «Що таке два мільйони для пузатих дядьків, які на свої хатинки та дівчат витрачають значно більше? — обурюється Юрій Трофименко. — Така байдужість до природи просто вбиває».

Рибінспектор переконаний: ці гроші «спрацювали» б на роки. І після проведення днопоглиблювальних робіт із нерестилищ у Кременчуцьке водосховище Черкащина на 30 років наперед мала б стільки риби, що нагодувала б нею не лише область.