Бетон мішають, тріски летять

27.01.2010

Для столиці земельні конфлікти стали вже буденною справою: подумаєш, на Дарниці незаконно вирубали дві сотні дерев, а на Прорізній замість скверу збираються звести черговий «гендель». Шестиповерховий розважальний центр над станцією метро «Театральна» — запросто, елітний хмарочос, вищий за Софію, в історичній зоні — нема питань. Як і немає винних, покараних чи бодай відповідальних. У ЮНЕСКО хапаються за голову від такої варварської забудови історичної спадщини нашої столиці. І обіцяють записати Україну до списку держав, де не дбають про пам’ятки. Експерти попереджають: Києво–Печерську лавру та Софію Київську можуть через хаотичну забудову навіть виключити з переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.

 

«Наші будинки «попливуть»!»

Столичний мешканець Олександр Іванович Климко разом із сусідами нині живе, як на фронті, — на їхній рідній Прорізній, на перетині з вулицею Пушкінською, у самому центрі Києва, збираються знести сквер. Минулого тижня навіть паркан спеціально поставили. Однак мешканці та активісти громадської ініціативи «Збережи старий Київ» милий оку сквер на поталу не віддали — розібрали дерев’яну загорожу й понесли «дрова» просто під стіни Київської міської адміністрації — туди, де видали дозвіл на забудову клаптика зеленої зони. Без конфлікту не обійшлося: як годиться у столичних земельних конфліктах, активістів зупиняли невідомі молодики — навіть журналістку побили.

Але місцеві мешканці налаштовані рішуче (дарма що більшість із них — літні люди). «Вони помруть, але свого не віддадуть», — запевняє Олександр Іванович (він очолив об’єднання співвласників «Тополя» та орган самоорганізації населення, який відстоює права мешканців як юридична особа). «Уже сім років ми захищаємо цю діляночку — писали листи всім депутатам. І будівництво призупинили. А тепер ось знову «прокинулися». Усе це вони роблять брутально, незаконно і головне — завдають шкоди нашому майну: якщо втручатися у ґрунт, наші будинки можуть «попливти». Під Прорізною ж тече підземна ріка, і якщо її перегородити, то вона знайде собі інший шлях, але потужність буде іншою. І сила вимивання буде більша — один будинок «поповзе» на інший. Наші підвали час від часу вже заливає».

За даними місцевих мешканців, на місці їхнього скверу планують звести черговий ресторан (з підземними поверхами та парковкою). Однак достеменно ніхто не знає, під що відвели землю — остаточних документів мешканці так і не бачили. «Зведення паркану почалося без установлення будь–якої таблички, повідомлення мешканців, без громадського обговорення — усього того, що передбачене законодавством», — розповідає «УМ» Інна Совсун, представниця громадянської ініціативи «Збережи старий Київ». Цікаво, що, за однією «відпискою» з КМДА, дозвіл дали... на проведення реконструкції фонтана у сквері. «Люди переконані: цей фонтан відновлювати або чистити ніхто не збирається, — каже пані Інна, — «Київводоканал» елементарно для цього не має грошей. І хто це чистить фонтани серед зими, у 20–градусний мороз? Ми й не думаємо вірити цим «відмазкам»!» Мешканці нині мають «стратегічну» мету — зібрати максимальну кількість документів про забудову. А там і «тактику» війни обиратимуть.

«Рубають дерева вночі та незаконно»

Свою війну, на жаль, уже програли мешканці Дарниці. В останні дні минулого року між Броварським проспектом і вулицею Малишка зрізали 250 хвойних дерев. Деяким із цих велетнів було близько 100 років... Карати нікого: прокуратура Дніпровського району Києва закрила провадження справи щодо знищення вікових сосен — як пише «Ділова столиця», через незаперечне право власності компанії на землю.

Директор Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко у розмові з «УМ» наголошує: рубати дерева не мали права — вони належать до зеленого фонду столиці. Відтак на вирубку потрібно мати дозвіл. Щоправда, за його нестачу власник землі однаково відповідальності не понесе.

«Після сильного снігопаду під виглядом боротьби з поламаними деревами почалася масова вирубка й неушкоджених насаджень, — запевняє Володимир Борейко, — дерева рубають, землю роздають. Мені відомо про три незаконні рубки. Перші дві — у районі станції метро «Дарниця» та в Гідропарку, в районі «Молодіжного» пляжу. Третя — біля аеропорту «Жуляни». Причому в усіх трьох варіантах вирубування відбувалося вночі або рано–вранці. І, незважаючи на дзвінки розгніваних мешканців (наприклад, у Гідропарку до міліції дзвонили п’ять годин), ніхто так і не приїхав. Це лише говорить про повну відсутність контролю з боку держави — можна робити все що завгодно».

Україні «світить» «чорний список»

Війна киян за історичну спадщину, зелені зони, які столична влада роздає направо і наліво, лише загострюється. Незважаючи на кризу й замороження будівельного бізнесу, конфліктні «гарячі» точки лишаються.

На Гончара, 17–23, де будують елітний житловий комплекс, який порушує вимоги ЮНЕСКО по висотності (було для цього зруйновано сквер). У тому ж кварталі — на Стрілецькій, 10/1 — будуватимуть ще одну «висотку». Киплять пристрасті щодо Жовтневої лікарні. Не припиняють будівництво над станцією метро «Театральна». «Крім того, що це історична спадщина, це ще й елементарне питання життя і безпеки людей, — наголошує Інна Совсун. — Там має бути шестиповерховий розважальний центр, а будівництво ведеться просто над куполом станції метро. А він просто не призначений для таких навантажень. Я вже не говорю про те, що сам будинок зводять у двох метрах від вікон інших споруд. Є виділені ділянки, де будівництво не розпочали. Київрада ніколи не публікує свої рішення на сайті. І знайти, кому і коли було виділено землю, неможливо. Ці рішення «випливають» уже тоді, коли починають ставити паркан».

За таке господарювання Україну по голові не погладять: ЮНЕСКО вже висловлювала стурбованість активною забудовою «буферної зони» (території, де будувати заборонено) навколо об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. «Україна до 1 лютого має подати звіт ЮНЕСКО щодо виконання поставлених вимог. Але вони не були виконані жодним чином: забудова «буферної зони» триває, міжвідомчий орган, який би опікувався об’єктами культурної спадщини ЮНЕСКО, не створено. А якщо вимоги не виконані, Україну включать до «чорного списку» країн, де об’єкти культурної спадщини ЮНЕСКО перебувають під загрозою». І нашими «колегами», до речі, будуть в основному країни третього світу — Пакистан, Афганістан. Експерти також не виключають: якщо й далі так піде, то цілком можливо, що і Києво–Печерську лавру, і Софію Київську можуть виключити з переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Адже задумані до зведення у «буферній зоні» будинки домінуватимуть у пейзажі над Лаврою та Софією — їх не буде більше видно у багатьох точках столиці. А цей факт іноземні фахівці вважають неприпустимим.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>