Для вітчизняної судової практики цей випадок із розряду екзотичних. Хоча в деяких європейських країнах, приміром, у Франції, і навіть у сусідній Росії, вже давно остаточно визначились щодо права мусульманок ідентифікувати свою особу в анфас у хіджабі (традиційне жіноче головне покривало, що приховує фігуру й обличчя), у тому числі й у паспорті. У нас, виявляється, наказ МВС №600, затверджений у 2006 році, містить інші вимоги. Прикметно, що до затвердження наказу такої чіткої регламентації фото на документи не існувало. Себто фотографуватися дівчині ісламського віросповідання у головному атрибуті ісламської віри хіджабі чи ні, вирішували працівники місцевих паспортних столів. Принаймні у такий демократичний спосіб дев’ять років тому вчинили щодо Сусанни Ісмаїлової, яка нині збирається судитися за право сфотографуватися у хіджабі, в її рідному Джанкойському районі. Тепер же правила змінилися, і по досягненні 25–річчя потрібно вклеїти нову фотографію вже без «головного убору».
Дівчина принципово з такою «світською» умовою не погодилася, позаяк цим самим порушується гарантоване Конституцією її право про свободу совісті. Мовляв, вимагати від мусульманки зняти хіджаб для фотографії на документ — те ж саме, що ставити людині з вадами зору, яка носить окуляри, умову заради формальності зняти окуляри. Така релігійно–правова аргументація викладена у позовній заяві Ісмаїлової, у якій вона вимагає в судовому порядку скасувати вищезгаданий наказ МВС. Права землячки в Київському окружному адміністративному суді зголосився захищати адвокат Енвер Умеров. Раніше в інтерв’ю сімферопольському щотижневику «Собитія» він повідомив, що наразі про своє бажання приєднатися до позову Сусанни засвідчили аналогічними заявами близько 830 кримчанок і кілька десятків одновірок із Донецька, Запоріжжя, Києва, Харкова і Луганська.