А банки все одно хитріші...

Із вражаючою одностайністю — 370 голосів «за» — українські парламентарії позавчора ухвалили закон, який категорично забороняє фінансовим установам вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу, а також розривати в односторонньому порядку кредитні договори, якщо клієнт відмовляється від збільшення відсоткової ставки. Закон стосується не тільки банків, а й усіх фінансових установ, які видають позики: скажімо, кредитних спілок.

Остаточно закон вступить у дію після того, як його підпише Президент. Але жоден з експертів не сумнівається, що глава держави підтримає ініціативу нардепів: протистояння банкірів та вкладників отримало величезний суспільний резонанс у державі. Щоправда, цінність цього закону суттєво зменшує той факт, що зворотної сили він не матиме. Тобто стосуватиметься тільки кредитних договорів, укладених після опублікування документа, а позичальники, які оформили кредит раніше, під його дію не потраплятимуть. Зважаючи, що сьогодні видача кредитів фактично заморожена, нова ініціатива нардепів захистить буквально одиниці.

Самі ж банкіри вважають, що вплив цього закону на кредитний ринок буде негативним. «За статистикою, до десяти відсотків усіх банківських позичальників є «неякісними». Тобто це люди, які беруть кредит, не плануючи його погашати, — пояснює «УМ» радник голови правління «Укргазбанку» Олександр Охріменко. — Аби вплинути на цих людей, банкіри мали у своєму розпорядженні таку «дубину», як погіршення умов кредитування. Вони пропонували боржникові: або ви повертаєте кошти вчасно, або пізніше, але сума буде більшою». Новий закон не дозволяє банкірам іти на такі кроки. А це, на думку пана Охріменка, значно активізує численних банківських аферистів: вони намагатимуться взяти гроші у борг і не повертати їх, знаючи, що самі перебувають під захистом нормативного документа.

Відтак, захищаючись, банкіри підуть на погіршення умов видачі кредитів. «Насамперед дуже прискіпливо вивчатимуть документи кожного охочого позичити гроші та оцінюватимуть його майно, у договорі пропишуть вкрай жорсткі штрафні санкції, а самі кредити надаватимуть на строк не більше одного року, — каже Охріменко. — Довготермінового кредитування не буде зовсім: ризик є надто великим». Банкіри стверджують, що тепер зважатимуть тільки на офіційні доходи своїх клієнтів, а «чорну» зарплату не розглядатимуть.

Натомість страхуватися від ризиків, підвищуючи відсоткові ставки, банкіри не готові: кредитні умови і без цього є непосильними для більшості позичальників. «Відкрию невелику таємницю: деякі банки готувалися після президентських виборів знизити ставки», — каже Охріменко і додає, що з огляду на новий закон ці плани можуть переглянути.

Щоправда, надто вередувати, обмежуючи доступ до кредитів, а тим паче у час кризи, банкіри не зможуть: давати гроші у борг — це їхній заробіток. А тому будуть змушені йти на поступки та на ризик або ж вести свою гру, шукаючи «дірки» у новому законі. Експерти вже сьогодні бачать щонайменше три такі прогалини. «Насамперед, ніхто не забороняє заздалегідь прописати у договорі, що ймовірне підняття ставки погоджено у двосторонньому порядку, — каже «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Зрештою, можна підписати новий договір. Але найпростіше — це запровадити додатковий комісійний збір». Таким чином, банк може де–факто встановлювати будь–який відсоток за кредит, формально не переступаючи закон: документ регулює тільки ставку, а про комісію там не написано жодного слова...