«Енергетичний детектив» Тимура Міндіча та його команди. Чи заговорить Галущенко?
НАБУ та САП продовжують викривати та оприлюднювати інформацію про тих, хто намагається перетворити Україну на власну Атлантиду, поки народ б’ється на фронті. >>
Україна зробила свій цілком прогнозований вибір. Чому так вийшло — можна довго дискутувати, але не треба, зупинімося на тому, що ми на це заслужили.
Отже, спробую сформулювати своє ставлення до того, що має відбутися у найближчі три тижні з апофігеєм 7 лютого.
І. Фігня
Найімовірніше, у разі перемоги будь–кого з цих двох на Україну чекає Фігня.
1. Фігня в жодному разі не однакова — дуже різна, як і кандидати. В одному її варіанті буде більше кацапо–совкізму, у другому — гламур–фашизму.
2. Кожен бачить зміст і міру цієї Фігні по–своєму в залежності від своїх пріоритетів. Для мене, як українця–гуманітарія–журналіста, головним загрозливим елементом у нашій будучності є, з одного боку, ходіння строєм і ухвалення Закону «Про Правду», з іншого — узаконене русотяпство. Хтось, імовірно, більше хвилюється про повернення ПДВ, єдиний податок, вільні економічні зони, ручне управління гривнею, житлово–комунальні тарифи абощо, і навіть може вважати мої побоювання смішними... Ну і так далі.
3. Те, наскільки скоро настане Фігня і наскільки глибокою та безнадійною вона буде, залежить від низки як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Це перебіг та результат післявиборчої боротьби та супутніх кулуарних переговорів, опірність суспільства, потужність опозиції, майбутні місцеві та парламентські вибори, тиск із боку Росії та Заходу і багато іншого. Грубо кажучи, ми в ситуації організму, який уже підхопив вірус грипу, а чи буде це три дні високої температури, чи пневмонія і киснева маска, — залежить і буде видно. Не виключено, що всі відбудуться легким переляком, але малоймовірно.
4. До речі, Фігня для обох кандидатів, як і страждання/смерть організму для вірусу, не є самоціллю, а лише побічним ефектом боротьби за здобуття та втримання влади і видоювання з держави якомога більшої кількості ресурсів.
5. Імовірність тяжкої форми Фігні з колапсом, комою і смертю порівняно невисока, але в обох випадках приблизно однакова. Тому вибір між двома її варіантами є безідейним киданням монетки.
6. Переконання себе в тому, що Фігня в одному з випадків буде не такою вже й страшною, є ментальною мастурбацією і самообманом.
ІІ. Вибори
Окрім примарних варіантів путчу чи зриву виборів, альтернативи перемозі одного з двох кандидатів немає. Хтось із них точно стане Президентом і буде ним наступні п’ять років, якщо нічого не станеться. Далі див. пункт І.
1. Боротьба буде надзвичайно запеклою, оскільки обоє кандидатів мають останній шанс: за п’ять років Тимошенко остаточно випаде з категорії «привабливої сексі–вумен», а Януковичу на зміну прийде який–небудь Тігіпко (як виявилось, це дуже легко).
2. У будь–якому разі, хоч хто з них переможе, рано чи пізно всі нормальні українці будуть до нього в опозиції.
3. Беручи участь у виборах, агітуючи чи навіть просто дискутуючи про те, хто з цих кандидатів є «меншим», а хто — «більшим» злом, «за» чи «проти» кого варто голосувати, ви підвищуєте загальну енергію цієї боротьби.
4. Грубо кажучи, ви легітимізуєте перемогу одного з них і ускладнюєте собі ж майбутнє завдання — викинути його, щоб звільнити місце для нормальних політиків. Якщо, звісно, вас цікавить ваше майбутнє.
5. Розмови про те, що обрати треба «слабшого» і «передбачуванішого», суть казуїстика і самообман. Той, хто буде обраний, стане сильнішим. Вони не змарнують свій рейтинг, як попередник.
ІІІ. Висновок
1. Замість брати участь у боротьбі за організм двох хвороб, сподіваючись на те, що одна з них менш смертельна, є сенс почати лікуватись від обох уже зараз. А коли одна виграє — зосередитись на лікуванні від неї. Не забуваючи і про доліковування від другої, до речі.
2. Ми, висловлюючись термінологією Гриценка, — громадяни «не їхньої» України, і визначення переможця між ними аж ніяк не є нашим громадянським обов’язком.
3. Із неприємностями (Фігнею) треба боротися у міру їх надходження, не драматизуючи і не посипаючи голову попелом.
4. 7 лютого — прекрасний день для того, щоб виспатись і відпочити перед концертом Depeche Mode. А якщо ви туди не збираєтесь, то зробити ще щось корисніше і приємніше, ніж голосування навмання за якусь фігню, яка з імовірністю 50% може виявитися фіговішою за іншу.
5. Ця Фігня минеться, як і все решта. Чи будемо ми на той момент ще актуальні — залежить від нас.
НАБУ та САП продовжують викривати та оприлюднювати інформацію про тих, хто намагається перетворити Україну на власну Атлантиду, поки народ б’ється на фронті. >>
Залужний — це «бордюр», через який постійно перечіпається Зеленський. Бордюр, або «лежачий поліцейський». >>
Перемовини з сенсами Дональда Трампа: віддавати чи не віддавати Донбас, уся ця говорильня — повністю зірвані. >>
Мюнхен знову став дзеркалом страхів Заходу. Після минулорічного холодного душу від Венса цього разу на сцену вийшов Марко Рубіо — з м’якшим тоном, але жорстким підтекстом. >>
Український народ отримав премію Евальда фон Клейста 2026 року - це головна премія Мюнхенської безпекової конференції. >>
У Верховній Раді у четвер, 12 лютого, трапилася НП: мінімум кілька десятків народних депутатів заразились невідомим вірусом або отруїлись у їдальні ВРУ. >>