Генерал не витримав

20.01.2010

Сталося до того нечуване: головний міліціянт області, генерал–лейтенант Володимир Гуславський звернувся до суду по захист своєї честі й гідності. Відповідачем у справі виступає екс–голова Луганської облдержадміністрації, а нині перший заступник парламентської фракції Партії регіонів, голова Луганського обласного осередку партії Олександр Єфремов.

Оскільки генерал публічно не афішує свого кроку, можна лише здогадуватися про його причини. Основна версія: Єфремов переступив межу дозволеного у своєму хамстві щодо Гуславського й обласної міліції, яку він очолює. Так, в останній заяві «регіонали» Луганщини звинувачували місцеву міліцію в порушенні виборчих прав громадян (зокрема в тому, що вони перевіряли виборців, які побажали голосувати вдома), а генерала Гуславського згадували ледь не останніми словами. Наприклад, Єфремов запевняє Гуславського, що його «підлість і ницість уже отримали належну моральну оцінку, і недовго залишилося чекати, коли ця оцінка набуде форми судового рішення».

Але найбільше розлютило пана Єфремова затримання «на гарячому» його вірного «зброєносця» Арсена Клінчаєва (як повідомляла «УМ», цей діяч «обстріляв» фарбою бігборди опонентів Януковича). Причому «регіонала» обурив не стільки сам факт затримання, як те, що партійний хуліган потрапив у відверто смішне становище. Намагаючись виправдати «стрілка», Єфремов висунув версію, згідно з якою полум’яний Арсен о п’ятій ранку звідкись на таксі повертався зі своєю дівчиною... Увечері обласні телеканали смакували кадри, на яких пан Клінчаєв у поношеній курточці й спортивних штанях розповідає про свій візит на дискотеку. Після чого його 40–річна «дівчина» (теж убрана явно не від Карла Лагерфельда) зізнається у злочині. Вся область сміялася довго й гучно. Природно, що Єфремов, який досі не звик, що він у рідній області давно не найголовніший, зірвався...

Про що можна сказати напевно — судові засідання за позовом генерала почнуться не раніше 7 лютого.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>