«Це — перемога. Це, без сумніву, перемога». Ці слова у прес–штабі виборчої ночі Юлії Тимошенко повторювали, як мантру. Як це часто буває в химерній українській політичній логіці, перемогою в даному випадку називали... поразку. Результати всіх без винятку екзит–полів свідчили: дива не сталося, і чинний Прем’єр–міністр у першому турі президентських виборів посіла друге місце, поступившись лідерові опозиційної Партії регіонів. Проте у штабі Тимошенко вже давно підрахували: якщо в першому турі розрив між кандидатами становитиме менше десяти відсотків, це означає фактично безсумнівну перемогу ЮВТ над Януковичем у другому. Тому коли за підсумками Національного екзит–полу очільниця БЮТ сенсаційно відстала від лідера виборів на якихось чотири відсотки, її права рука — Олександр Турчинов — на радощах заявив, що це навіть скромніший результат, ніж очікувалося. Мовляв, розраховували на перемогу в першому ж турі, а тепер державі доведеться витрачати кошти ще на один тур — абсолютно безглуздий, бо ж переможе однаково Тимошенко.
Щоправда, потім з’ясувалося, що завжди близькі до реальних результатів дані Національного екзит–полу цього разу виявилися не такими вже точними, і підсумки голосування для Юлії Володимирівни не настільки райдужні. Але це було потім.
«Блаженства» час виборчої ночі
«Ви що, не бачите — вільних місць уже давно немає!» — роздратовано реагував на спроби здати йому верхній одяг гардеробник розкішного п’ятизіркового готелю «Хайятт», де на ніч виборів розмістився штаб Юлії Тимошенко. У великому конференц–залі й, особливо, в тіснуватому «передбаннику» справді не було де яблуку впасти. Тим паче що яблука були великі, соковиті, смачні — так само, як і нарізані шматочками диня, ананаси, полуниці, найрізноманітніші десерти, печиво, торти, закуски, свинина з овочами і курка під кисло–солодким соусом, судак парений і смажений на грилі, рис, броколі, рукола та безліч інших наїдків, від яких у приміщенні стояв стійкий запах кухні. Вино червоне, біле, різні соки й кава–чай лилися нескінченною рікою. Очевидно, цей бенкет також забезпечили однодумці Тимошенко, мільйонери Сергій Тарута і Віталій Гайдук, яким належить київський «Хайятт». Не дивно, що до «біло–сердечного» прес–центру не припинялося паломництво іноземних дипломатів, політичних та шоу–бізнесових симпатиків ЮВТ і, звісно, самих журналістів, кожен з яких отримував бейдж із написом: «Юлія Тимошенко — наш Президент».
Хоч дані Національного екзит–полу (а в БЮТ одразу заявили, що довіряють тільки йому, бо всі інші — «куплені») й давали «тимошенківцям» привід для оптимізму, серед помічених штабістів сяяли від щастя далеко не всі. Одні пояснювали це тим, що просто не мають сил радіти — занадто стомилися. Інші натякали на те, що «іще не вечір». Хоча «треба якось відмучитися, бо сказали, у відпустку все одно не пустять — треба ж іще готуватися й до інавгурації».
Від Волкова до Фуксмана
Відповідальний за зовнішню політику Тимошенко віце–прем’єр Григорій Немиря тим часом розповідав іноземним дипломатам та журналістам про те, як президент Юля прямуватиме до Європи. На запитання кореспондента «УМ», чи забезпечить Тимошенко виведення з Криму Чорноморського флоту Росії у 2017 році, пан Григорій відповів ствердно: «Усе відбуватиметься так, як записано в Конституції».
Поважні люди на кшталт народних депутатів Кожем’якіна, Баграєва, Стецьківа, Абдулліна, Олександра Третьякова, який прийшов разом із колишнім власником телеканалу «1+1» Борисом Фуксманом, та інших затримувалися біля ненажерливих журналістів ненадовго — поверхом вище на них чекали VIP–кімнати й окремий, «елітний» бенкетний зал. Туди ж одразу попрямував і Олександр Волков. Давній «директор Верховної Ради», який свого часу забезпечив перемогу Леоніду Кучмі на виборах 1999 року, знову з Тимошенко, хоча раніше було побив із нею глечики. «Я думаю, зрештою Юлія Володимирівна переможе з розривом відсотків 7–8», — заявив Олександр Михайлович, наголосивши, що Тимошенко повинна домовлятися із Сергієм Тігіпком, запропонувавши йому посаду... ні, не Прем’єр–міністра, як багато хто радить, а Голови Верховної Ради.
«Усіх прощаю, всім обіцяю»
Сама леді Ю й без радників готова домовлятися з усіма і пропонувати все, аби тільки забезпечити собі в другому турі підтримку виборців, які 17 січня проголосували за інших кандидатів. З цих міркувань Юлія Володимирівна вже за кілька тижнів до голосування намагалася не критикувати Арсенія Яценюка, Віктора Ющенка та інших конкурентів, за чий електорат боротиметься надалі. У ніч же після виборів Тимошенко була саме благородство: «Я прощаю всім, хто поливав мене брудом — усі кандидати демократичного табору повинні об’єднатися в боротьбі з Януковичем! — наголосила лідерка БЮТ. — Я розумію людей, які голосували за Тігіпка і Яценюка. Вони хочуть змін — і я їх забезпечу! Я розумію тих, хто голосував за Ющенка — вони хочуть, щоб Україна відбулася як європейська держава. І я як Президент забезпечу невідворотність євроінтеграційних процесів»!
При цьому пропонувати якісь посади Тимошенко не поспішає: «Я вірю, що всі демократичні кандидати думають про Україну, а не про посади». На запитання, чи не боїться вона, що електорат Тігіпка перейде до Януковича, який готовий запропонувати Сергію Леонідовичу прем’єрство, леді Ю відрубала: «Не боюся. Якщо Тігіпкові сподобається Янукович, це ще не значить, що він сподобається його виборцям».
«Я переконана, що рука Януковича ніколи не ляже на Пересопницьке Євангеліє, на якому складає присягу Президент! — наголосила Тимошенко. — І хай штаб Януковича розташований у «Зоряному», але його зоряний шлях завершився». Хоча насправді цього разу лідер «Регіонів» передислокувався з кінотеатру «Зоряний» у готель «Інтерконтиненталь» — за п’ять хвилин ходи від прес–центру Тимошенко.