«Й здобудете благодать...»

14.01.2010

За дорученням сільської громади

Зібрались оце якось гуртом, гомонимо. То приятелі до мене:

— Напиши, друже, нашим демократам, аби вони не грали вар’ята, а таки об’єднувалися навколо чинного Президента. Інакше кусатимемо лікті, та буде пізно.

— Он і в Святому Писанні сказано, що то голос волаючого в пустелі, — огинаюся. — Бо хто й коли там прислухався до нашої думки.

Та чи загалом у пошані нині думка? Як на мене, її затьмарює передвиборчий галас. Наших інтересів ніхто не відстоює. Як ото кому вдасться видертися на владний олімп, вважає, що всі розуми поїв. Нас тільки й того, що годують солодкими обіцянками. Ще й прикриваються іменем народу. Скажіть, хіба не лукавство? Отож і понині на роздоріжжі: бути чи не бути Україні?

Невже, бідкаємося, за лаштунками імперсько–совєтських декорацій геть зовсім розгубили притаманну нам, українцям, мудрість, набожність, шляхетність? Оминемо міжусобиці, розбрат княжої доби чи Руїни. Згадаймо лишень новітні часи. Як прикро, що ні Л. Лук’яненко, ні І. Юхновський не поступилися В. Чорноволу. Справді, наче пороблено. Наразі б’ємо на сполох: опам’ятайтесь! Навіть перед загрозою втрати незалежності уподібнюєтеся до Лебедя, Щуки і Рака.

Ну чого, питається, вам не вистачає? Багатство у вас є. Шаною наче не обділені. Чи вас не хвилює, що про вас скажуть люди? Хіба не найдорожче надбання на сім світі власне ім’я?

Отож перед вами дві дороги. Або ви, здолавши власну гординю, поступитеся місцем В. Ющенкові. Таким чином збережете національно–демократичні, духовні та, зрештою, й моральні цінності. Не віддасте державу на поталу запроданцям — манекенницям, розбишакам, фарисеям. І здобудете благодать Господню яко мудрі державні мужі. І, що не менш важливо, відродите наше довір’я до влади. Або ж у гонитві за журавлем у небі чи то пак гетьманською булавою (не треба бути знаменитим оракулом!) опинитеся біля розбитого корита. Залишитесь у пам’яті народній, перепрошуємо, смутянами, відступниками від національних інтересів. Слово за вами, панове. І зважте: ми сліпо не наслідуємо манеру «Послання до єпископів» І. Вишенського. Шануємо ваше честолюбство винятково з міркувань християнської етики. Ще пам’ятайте: правда, як і Батьківщина, у нас одна. Нехай благословляє вас Господь! Слава Україні!

Станіслав ОЛІЙНИК
Михнівці, Полтавщина
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>