«Глухотою» по «Срібному ведмедю»

Стало відомо, які фільми покажуть на Міжнародному кінофестивалі Берлінале з 11 по 21 лютого. За півгодини до того, як на офіційному сайті кінофестивалю вивісили інформацію, з Берліна зателефонували в компанію «Артхауз Трафік», яка надіслала три кінострічки, і повідомили, що короткометражний фільм «Глухота» молодого українського режисера Мирослава Слабошпицького відібрали в офіційну програму. Минулого року його короткий метр «Діагноз» уже показували в конкурсній програмі, однак стрічка залишилася без нагород. Мирослав Слабошпицький, син письменника Михайла Слабошпицького, не вважає це поразкою.

«Після Берлінале до мене підходили організатори і просили надсилати нові роботи. Не знаю, чи запам’ятали мене з минулого року, але дуже вірогідно, що при відборі на ювілейний, 60й, Берлінський кінофестиваль моя участь у 2009 році відіграла не останню роль. Із 2600 робіт у конкурсну програму відібрали 25 фільмів із 15 країн. Із минулого року взяли трьох режисерів, мене в тому числі. Хто виграє — це лотерея. Нагороду може отримати будьяка робота», — розповідає «УМ» Мирослав Слабошпицький. Його фільм «Глухота» реалістичний і жорстокий. Це соціальна драма про один епізод із життя вихованців інтернату для глухонімих, несправедливість і насильство влади. У фільмі поруч із непрофесійними акторами, яких режисер шукав упродовж трьох місяців, зіграв відомий актор Іван Гаврилюк. «У режисерів, які бралися за тему глухонімих, є один недолік. Без титрів глядач не розуміє, про що говорять герої. Я хотів передати їхні діалоги емоціями, жестами, щоб глядач усе відчував. Фільм вийшов ще жорстокіший, ніж мої попередні. Надалі планую знімати у цьому ж дусі. У Європі помітив тенденцію, що кіно стає реалістичнішим, наближеним до життя. Я вже не молодий, хотів би почати роботу над повним метром. Маю 20 готових сценаріїв, а грошей — нуль», — зізнається Слабошпицький. Його фільмографія нараховує чотири стрічки — «Сторож» (1995), «Жах» (2006), «Діагноз» (2009), «Глухота» (2009).

Після Берлінале «Діагноз» об’їздив понад 20 кінофестивалів, у Європі навіть мав невелику прокатну історію. Для «Глухоти» Мирослав Слабошпицький також розробив стратегію участі в європейських і американських кінофестивалях. Каже, що в жодній державі, яка себе поважає, режисери не знімають за власні кошти. «За п’ять років моєї європейської кіноісторії я зрозумів таємницю, як робиться кіно у світі. Всі знімають за дер­жавні кошти. Якщо вам хтось говоритиме, що за приватні, — брешуть. У нас на кіно не виділили жодної копійки. Сподіваюся, після виборів ситуація зміниться, і я, повернувшись із Берлінале, зможу розраховувати на державну підтримку».

Мирослав Слабошпицький «Глухоту» зняв за 500 євро. Ця короткометражка входить у малобюджетний проект «Мудаки. Арабески» (продюсер — компанія «АртхаузТрафік»), знятий на цифру. За ідеєю генерального продюсера проекту, режисера Володимира Тихого, кожен із режисерів знімає фільм про звичайних людей, які живуть сьогодні поруч із нами, а не про козаків. До кінотворців єдина вимога — робити наголос на соціально­культурному цинізмі. У когось це виходило з гумором, у когось, як­от у Слабошпицького, із жахом.

Як зазначили «УМ» в «Артхауз­Трафік», Берлінале — це перший фестиваль, куди надіслали «короткометражки» з циклу «Мудаки. Арабески». «Після того як «короткометражки» об’їздять кінофестивалі, ми неодмінно запустимо в прокат повнометражний альманах «Мудаки. Арабески». Але коли це станеться, самі не знаємо», — каже пресаташе «АртхаусТрафік» Саша Ковальова. Перші вісім фільмів проекту тривалістю до п’яти хвилин презентували під час 39го Київського МКФ «Молодість».

ДО РЕЧІ

«Глухота» ще не повністю готова для показу на Берлінале. На кінофестиваль Мирослав Слабошпицький відіслав чорновий варіант. Сьогодні режисер «підчищає» звук, зображення, кольорокорекцію. У Берліні високі вимоги до технічної якості. З минулого року Мирослав Слабошпицький добре знає, що і де треба «підправити». Через кілька днів «Глухоту» можна буде надсилати в Берлін і чекати на «Срібного ведмедя».