Дзержинський у ХХI столітті...

08.04.2004

            Доводжу до Вашого відома, що 12 березня 2004 року під час співбесіди зі старшим слідчим прокуратури Кіровоградської області Д. О. Корженко я був шокований інтер'єром його кабінету. Вивішений на почесному місці портрет одного з найбільших злочинців ХХ століття, творця ЧК Фелікса Дзержинського, та розвішана всюди на стінах «наочність» зразка 1937 року не може не ображати громадянські почуття — мої та всіх людей, для яких не є порожнім звуком святі поняття: незалежність, свобода, права людини. Мабуть, не треба доводити, що такий символізм кабінету, запозичений із тоталітарного минулого, неминуче негативно впливає на ментальність його господарів та ганьбить в очах відвідувачів імідж правоохоронних органів нашої держави.

            Звертаюся до Вас як громадянин і як депутат обласної ради з проханням привести оформлення кабінетів прокуратури Кіровоградської області у відповідність до Конституції України та рекомендацій комісії обласної ради з питань геральдики. Прошу також роз'яснити Вашим підлеглим, що оформлення службових кабінетів у державній установі не є приватною справою чи виявом політичних ідеалів їхніх господарів. Стіни службових кабінетів правоохоронних органів мають «говорити» про загальноєвропейські норми правосуддя, відображати офіційну політику української держави, спрямовану на побудову цивілізованого правового суспільства. Хочу також запевнити Вас у тому, що колектив гімназії і я особисто готові в будь-який час провести культурно-просвітницьку роботу з працівниками прокуратури Кіровоградської області для того, щоб допомогти їм здолати «розруху в головах» і «подолати минуле».

Віктор Громовий депутат Кіровоградської обласної ради,

директор гімназії імені Тараса Шевченка

  • Викинемо орду із Храму

    Кремлівський цар Ірод, прикидаючись миротворцем, винайшов нову формулу брехні, твердячи, що, мовляв, «русскіє і украінци — єдіний народ». Але ж звідки тоді споконвічна війна вовків в овечій шкурі проти нашої Вітчизни, чому геніальний Василь Симоненко писав: «Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова, гримонить над світом люта битва за твоє життя, твої права»? >>

  • «Марусю, мовчи! Тут на базарі яєць більше, ніж у нас картоплі»

    Весна вже покликала господарів у поле. На базарах не проштовхнутися: люд вибирає насіння та міндобрива, шукає, чим би земельку покропити, щоб бур’яни не росли і зайвий раз не брати сапу до рук. «Візьміть ще оцей перепарат, під корінь внесете. Він стимулює ріст і зміцнює рослину», — припрошує продавець молоду жіночку, яка купує яскраві пакети з імпортним насінням. >>

  • Загиблих треба шанувати, а не робити з них дороговкази

    У 2012 році в лісовому урочищі поблизу села Мощена, що біля Ковеля, з’явилося нове військове кладовище. Навесні 1944 року тут точилися кровопролитні бої за Ковель, тому солдатських поховань у цій місцині є ще чимало. Відшукати їх і навіть ідентифікувати — справа благородна й необхідна. Бо війна справді не закінчена доти, доки не похований її останній солдат. >>

  • За бабці Австрії і під Російською імперією

    На початку ХХ століття Українська держава відновила свою незалежність, яку два її історичних сусіди — західний (Польща) та північний (Росія) — хитрощами, підступністю та збройною агресією ліквідували, а Україну загарбали та поділили між собою. >>

  • Рахівниця й тоталітаризм

    Як відомо, минулорічної весни наше Міністерство культури заявило про необхідність створення в Україні музею тоталітаризму, який би розкривав весь масштаб злочинів комуністичного режиму проти українського народу. >>

  • Норвезькі остарбайтери

    Лубенський благодійний фонд «Надія і Батьківщина» впродовж багатьох років розшукує в Україні громадян, які під час Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Норвегії, і підтримує творчі контакти з відповідними норвезькими установами. >>