У зоопарку Південної Кароліни опіку над двома білими тигренятами взяла... шимпанзе. Рідна мати відмовилася від дитинчат після урагану Хана, що пронісся штатом. Тож виростила двох малюків дворічна шимпанзе Аньяна. Як справжня нянька, вона годувала їх із пляшечки, гралася, заколисувала.

Живим символом Нового 2010 року — білим тигром — в Україні сьогодні може похвалитися лише Ялтинський зоопарк «Казка». І хоча шестимісячна Тигрюля насправді ще зовсім дитина, на відсутність апетиту вона не страждає — в один «присіст» легко з’їдає половину добової норми м’яса дорослого хижака. Й доки смугаста «дівчинка» росте, власник «Казки» Олег Зубков уже готує їй нові «апартаменти» та підшуковує такого ж білого жениха.

Свято не настає саме по собі. Для цього обов’язково потрібна фея–хрещена, як у історії з Попелюшкою, чи чарівна паличка, як у казці про Гаррі Поттера, — тобто рушійна сила, яка б започаткувала увесь святковий процес. Оскільки казка — це рефлексії з життя, відповідно такі чарівні речі мають бути і в нашій реальності. «УМ» спробувала знайти українських чарівників, які створюють святковий антураж: пишуть казки, малюють чарівні картини, роблять смачний шоколад і незвичайні іграшки. Цікаво, що багато з них сприймають своє чародійство не як чудо, а як звичайну роботу. Хто ж сперечається, казка — це нелегка праця.