І був день перший, 1 січня

31.12.2009

Перший день року — це не лише Новий рік, свято із хворою після «вчорашнього» головою. Є ще багато приводів, щоби вважати 1 січня «червоним днем календаря». Адже це Всесвітній день миру, оголошений Генасамблеєю ООН. Це День всесвітніх молитов про мир, встановлений католицькою церквою, яка цього ж дня відзначає свято Богородиці Діви Марії. Також це День незалежності Камеруну, Судану і Гаїті, День визволення Куби. Крім того, що на цю дату — цілком логічно — припадає багато історичних нововведень і починань та й «випадкових» визначних подій. 1 січня народилося дуже багато знаменитих людей. Тож нагод для «постноворічних» тостів — більш ніж достатньо.

 

Призначення початку

У 153 р. до н. е. в Римі постала потреба швидше відправити консула на війну до Іспанії. Тож римські жерці перенесли день початку річного терміну консульства з 1 березня на 1 січня. Із 46 р. до н. е. 1 січня стало початком року і в громадянському календарі.

Минуло понад півтора тисячоліття, і Папська канцелярія вирішила вважати початком року 1 січня 1622 р. (до того було 25 березня).

1700 р. юліанський календар упроваджений указом Петра І у Росії.

Події після Рубікону

Цього дня 49 р. до н. е. римський сенат зажадав від полководця Гая Юлія Цезаря розпустити свої війська. Коли Цезар відмовився, сенат 7 січня передав вищим посадовим особам та народним трибунам диктаторські повноваження для захисту республіки. У відповідь Цезар з одним легіоном перейшов річку Рубікон на кордоні між Галлією та Італією — так почалася громадянська війна в Римі.

1 січня 1709 р. Петро I в’їхав до Москви після тріумфальної для росіян Полтавської битви, провівши парад полонених шведів.

Із 1 січня 1801 р. на карті світу з’явилося Об’єднане Королівство Великої Британії та Ірландії — це сталося після жорстокого придушення повстання ірландців та скасування тамтешнього парламенту. Лише у XX ст. Ірландія стала незалежною державою, позбувшись Ольстера.

Того самого дня — 1.01.1801 — італійський астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший і найбільший астероїд — Цереру.

У 1863 р. президент США Авраам Лінкольн видав маніфест про звільнення рабів. У 1887 р. королева Британії Вікторія проголошена імператрицею Індії. У 1890 р. італійський уряд оголосив Еритрею колонією Італії. У 1901 р. набув чинності акт британського парламенту про створення Австралійського Союзу, за яким колишні колонії на Зеленому континенті стали федерацією зі статутом британського домініону.

1 січня 1918 р. більшовики призначили Серго Орджонікідзе тимчасовим надзвичайним комісаром України, а в 1919 р. Директорія УНР проголосила закон про автокефалію Української православної церкви і створення її керівного органу — Українського церковного синоду.

Паралельно з цим зібрання більшовиків у Смоленську проголосило себе першим з’їздом Комуністичної партії (більшовиків) Білорусії й ухвалив рішення про створення БРСР.

1925 р. столицю Норвегії Христианію перейменували в Осло.

1927 р. Туреччина перейшла на григоріанський календар: після 18 грудня одразу настало 1 січня. Цього ж дня 1935 р. у Туреччині введено обов’язкові прізвища (раніше турки могли їх мати або не мати) і скасовано феодальні титули.

У 1932 р. в СРСР було запущено Нижньогородський автомобільний завод ім. Молотова (пізніше — ГАЗ).

1940 р. азербайджанську писемність перевели на кирилицю.

1 січня 1942 р. 26 держав підписали Вашингтонську декларацію, створивши антигітлерівську коаліцію.

У ніч на 1944 р. по Всесоюзному радіо вперше прозвучав гімн СРСР на музику Олександра Александрова — «Союз нерушимий».

1 січня 1950 р., згідно з американським планом «Троян», мала початися ядерна війна проти СРСР. Але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.

Із настанням 1959 р. — перемога революції на Кубі. Диктатор Батіста втік у Домініканську Республіку.

Прихід 1961 р. у Радянському Союзі ознаменувався грошовою реформою: обмін нових рублів на старі здійснювали у співвідношенні 1:10.

У перший «похмільний» день 1968 р. на 1–му каналі Центрального телебачення вийшов дебютний випуск знаменитої новиннєвої програми «Час» («Врємя»). Ще за рік було запущено мультфільм «Ну, постривай!», який згодом став суперпопулярним серіалом.

У 1958 р. набув чинності договір про створення Європейського економічного співтовариства («Спільного ринку»). 1 січня 1973 р. членами Європейського Союзу стали Велика Британія, Ірландія й Данія, 1981 р. — Греція, 1986 р. — Іспанія й Португалія, 1995 р. — Австрія, Фінляндія та Швеція, а 2007 р. — Болгарія й Румунія.

Прихід 1999 р. в об’єднаній Європі можна було відзначити з новою валютою — євро, але тоді ще тільки в безготівкових розрахунках. А в 2002 р. євро запустили і як готівку.

У Росії 1 січня 1997 р. після деномінації в обігу знову з’явилася копійка. Свою деномінацію 1 січня провела й Білорусь, але в 2000 р.

Того дня, 2000 р., людство з небувалим розмахом відзначило настання нового тисячоліття — на рік раніше його реального приходу. Комп’ютерна проблема «2000» не спрацювала (раніше був острах, що в комп’ютери масово вийдуть із ладу, бо рахують роки по останніх двох цифрах і не відрізнять 2000 рік від 1900–го).

«Під шумок» «міленіуму» Туркменія перейшла з кирилиці на латинський алфавіт.

1982 р. у Стокгольмі останній концерт дала знаменита група «ABBA».

1993 р. Чехословаччина розділилася на Чехію та Словаччину.

1995 р. — початок роботи Світової організації торгівлі, а з початком 2002 р. набрала чинності угода Відкрите небо.

Першосічневі трагедії

1919 — біля берегів Шотландії затонув англійський корабель «Йолейр», загинуло 270 осіб.

1978 — «Боїнг–747» авіакомпанії «Ейр Індія» упав у море неподалік Бомбея, загинуло 213 людей.

2007 — біля індонезійського острова Сулавесі впав у океан місцевий «Боїнг–737», загинуло 102 людини.

2009 — у Бангкоку в нічному клубі новорічне свято обернулося пожежею, в якій загинула 61 людина.

Народилися разом із Новим роком

1431 — Олександр VI, в миру — Родріго де Борха (Борджа), сумнозвісний «аптекар сатани», Папа Римський у 1492–1503 рр.

1449 — Лоренцо Медічі Чудовий, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.

1467 — Сигізмунд I Старий, великий князь литовський, польський король.

1484 — Ульріх Цвінглі, великий швейцарський реформатор церкви.

1701 — Василь Григорович–Барський, український письменник, дипломат на російській службі, мандрівник.

1823 — Шандор Петефі (Александр Петрович), поет, національний герой Угорщини, один із керівників революції 1848–1849 рр.

1848 — Володимир (у миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит, перший мученик часів комуністичного гоніння на церкву в ХХ ст., розстріляний більшовиками біля стін Києво–Печерської лаври. Цей уродженець Тамбова був єдиним митрополитом, який посідав усі три столичні кафедри: Московську (1898–1912), Петербурзьку (1912–1915) і Київську (1915–1918). Прославлений у лику святих.

1863 — П’єр де Кубертен, французький барон, засновник сучасного олімпійського руху.

1887 — Вільгельм Канаріс, військовий діяч ІІІ Рейху, адмірал і розвідник.

1892 — Іван Панфілов, воєначальник, генерал–майор, Герой Радянського Союзу (посмертно).

1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, засновник ФБР.

1896 — Василь Касіян, український художник, визначний ілюстратор творів Шевченка; Тейноске (Когаме) Кінугаса, японський кінорежисер.

1907 — Леонід Брежнєв, генсек, лідер СРСР у 1964–1982 рр.

1909 — Степан Бандера, визначний український політичний діяч, голова проводу Організації українських націоналістів (революційної), ідеолог українського національного руху.

1912 — Кім (Гарольд) Філбі, англійський аристократ, один із керівників британської розвідки, подвійний агент на службі СРСР.

1919 — Джером Селінджер, американський письменник («Над прірвою у житі»); Данило Гранін (Герман), радянський письменник; Роккі Граціано (Томас Барбелла), американський професіональний боксер, чемпіон світу.

1923 — Віктор Чанов–старший, радянський футбольний воротар.

1925 — Веніамін Баснер, радянський композитор («С чего начинается Родина», «Белой акации гроздья душистые»).

1927 — Моріс Бежар (Берже), французький танцівник і хореограф.

1931 — Анатолій Ромашин, радянський і російський актор театру та кіно.

1939 — Мішель (Жослін) Мерсьє, французька кіноакторка, зірка фільмів про Анжеліку.

1942 — Сергій Шакуров, російський актор.

1944 — Віталій Радецький, міністр оборони України в 1993–1994 рр.; Омар аль–Башир, кривавий президент Судану з 1989 р. (перший глава держави, проти якого висунуто звинувачення органом міжнародної юстиції й видано ордер на арешт за геноцид).

1945 — Золтан Варга, угорський футболіст і тренер; Жакі (Жак) Ікс, бельгійський автогонщик.

1948 — Леонід Грач, український політик–комуніст; Павло Грачов, міністр оборони РФ в 1992–1996 рр.; Іван Сахань, український політик; Володимир Шкідченко, міністр оборони України в 2001–2003 рр.

1949 — Борис Тарасюк, український політик і дипломат.

1950 — Василь Василь­єв, російський циганський актор і співак, Яш­ка у фільмі «Невловимі месники»;
Валерій Смолій, український історик і державний діяч.

1956 — Василь Первухін, радянський хокеїст; Марк Х’юз, американський підприємець — засновник компанії «Гербалайф».

1957 — Сергій Грабовський, український публіцист; Василь Кожелянко, письменник; Рамаз Шенгелія, грузинський футболіст.

1958 — Вадим Євтушенко, український футболіст.

1959 — Олександр Ємець, український політик.

Святкують 50–річний ювілей народжені 1 січня 1960 р. — Ярослав Грицак, український історик; Георгій Делієв, режисер і актор–комік, художній керівник одеської комік–трупи «Маски»; Олександр Шлапак, політик.

1961 — Сергій Глазьєв, російський економіст і політик; Віктор Пасулько, український і радянський футболіст.

1964 — Андрій Середа, український співак, лідер гурту «Кому вниз».

1968 — Давор Шукер, югославський і хорватський футболіст.

1969 — Валерій Хорошковський, український підприємець і політик; Олександр Шапіро, український кінорежисер.

1972 — Ліліан Тюрам, французький футболіст.

Л. і Д. (ledilid.livejournal.com)
  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>