Народний депутат Руслан Богдан.
Про народного депутата від БЮТ Руслана Богдана, одного з фігурантів «справи педофілів», насправді відомо небагато. Та й жодного рядка з його біографії ви не знайдете ні на сайті Верховної Ради, ні на інтернет–ресурсі БЮТ чи партії «Реформи і порядок», членом якої є. Красномовністю з трибуни ВР він ніколи не вирізнявся, активною законотворчістю — теж, а перші коментарі нардепа з’явилися в пресі тільки після «педофільного» скандалу. Якби не останній, сидів би собі чоловік спокійно в теплому кріслі й горя не знав би...
У розпорядження «УМ» потрапили цікаві документи, які дозволяють пролити світло на минуле нардепа. Як повідомило нам джерело, Руслан Дмитрович став Богданом років п’ять–шість тому, коли одружувався (він узяв прізвище дружини). Досі його знали як Мусієнка. Навіщо людині, яка мала досить благозвучне прізвище, це знадобилося? Виявляється, з 1993 року нинішній народний депутат перебував під прискіпливою увагою міліції.
Він неодноразово був у полі зору Головного управління кримінального розшуку МВС: у листопаді 1993 року як учасник злочинної групи, що займалася пограбуваннями, в серпні 1995 року та у вересні 1997–го його перевіряли на причетність до зумисного вбивства. У вересні 1998 року Руслан Мусієнко був навіть затриманий із двома співучасниками за вимагання 4200 доларів у підприємця О. П. Як повідомив останній органам, в офісі фірми «Перрі енд ассоушиейтс» її керівник та двоє невідомих (одним із них і був Руслан Мусієнко) під погрозами фізичної розправи відібрали автомобіль БМВ і вимагали викупити його за вищеназвану суму. В момент передачі грошей трійця й була затримана. Правда, тоді Мусієнко відбувся лише адміністративним покаранням за злісну непокору міліції... До речі, в матеріалах оперативників також зазначено, що вищезгадану фірму, яка належала американцю, «кришувала» так звана бригада Савлохова, а мзду в сумі 400 доларів збирав особисто Руслан Мусієнко, більше відомий у кримінальних колах як Муся. У біографії нашого героя — також організація отримання «кидкових» кредитів, рекет, кришування бізнесу й навіть переховування краденого.
Інформатори правоохоронних органів повідомляли, що в ті роки, коли більшість українців не дуже розкошували, Руслан Мусієнко з матір’ю жили дуже забезпечено, «не обмежуючи себе в грошових тратах». А станом на 2002 рік наш герой і взагалі живе на широку ногу. Один лише його автопарк налічує кілька одиниць техніки. Так, у розпорядженні майбутнього депутата було два автомобілі «Тойота», «БМВ–525», «БМВ–730», «ГАЗ–3110», «БМВ–740». В оперативних розробках зазначено, що Руслан Мусієнко «живе обособлено, потайливо, характеризується як високомірна, ділова, схильна до наживи, нахабна, хитра і самовпевнена людина». Також на його ім’я з 1998 року було зареєстровано дві одиниці мисливської зброї.
У 2001 році створюється підприємство ТОВ «Енерготорг» (сьогодні воно займається постачанням природного газу), і наш герой аж до обрання депутатом працював там першим заступником директора. В 2007–му він займає поважне крісло в українському парламенті. Недоторкане життя забезпечене...
Григорій Омельченко, народний депутат:
— У вищевикладеному для мене, як професіонала правоохоронних органів і СБУ, немає нічого дивного. Мусієнко справді перебував в оперативній розробці, що отримала назву «Бобри», а члени цієї групи спеціалізувалися на крадіжках, рекеті, шахрайстві тощо. В обліках підрозділів боротьби з організованою злочинністю він фігурував як один із активних учасників злочинного угруповання і дійсно мав кличку в злочинному світі Муся. Чому він змінив прізвище? Бо якби не зробив цього, то під час виборів це швидко могло б випливти, а керівникам блоку — Тимошенко і Турчинову — такий факт відразу б кинули у вічі. Тоді в Мусієнка навряд чи вистачило б тих грошей, які він заплатив, щоб попасти в прохідний список. А платили від двох до п’яти мільйонів доларів. Осіб, які мають кримінальне минуле, притягували до відповідальності чи арештовували, але кримінальні справи були закриті за нереабілітуючими обставинами, — чимало. Багато з них розшукували по лінії Інтерполу, як і саму Юлію Тимошенко. Можу назвати десятки прізвищ із БЮТ, а також Партії регіонів, які мають у злочинному світі клички і були або авторитетами, або членами організованих злочинних угруповань. У партії «Батьківщина», у фракціях місцевих рад й у самій ВР є особи, які були раніше судимі за зґвалтування, вбивства, шахрайство, рекет, отримання хабарів. Уже навіть настала потреба писати наукове дослідження під назвою «Кандидати в президенти: їхня кримінальна психологія та оточення», щоб українці нарешті зрозуміли: Боже збав, обирати главою держави людину з кримінальним минулим!
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
