Гамарджоба, Мельпомено!

Аплодувати грузинському «Вільному театру» кияни мали ще півтора місяця тому. Та заплановані на 2 листопада гастролі, присвячені 15–річчю Посольства Грузії в Україні, через оголошений у столиці карантин довелося скасовувати в авральному порядку, а фуру з декораціями, що вже перетнула кордон, завертати назад. Але справедливість і разом із нею бажання всіх зацікавлених у тому, щоб цей візит відбувся, восторжествували: минулого тижня грузини, як і планувалося, привозили до Києва вистави «Брати» та «Кавказьке крейдяне коло», а представляв їх особисто режисер і керівник «Вільного театру» Автанділ Варсимашвілі.

«Це вже мої четверті гастролі до Києва, — розповів корифей сучасного грузинського театру. — Вперше приїздив сюди з Театром Руставелі, був із Театром імені Грибоєдова, «Вільний театр» привозив «Комедіантів»... Я вже досить давно, ще з інститутських часів, товаришую з режисерами Станіславом Мойсеєвим, Олексієм Кужельним, Віталієм Малаховим і завжди з величезним задоволенням їду до Києва». Художній керівник нашого Молодого театру Станіслав Мойсеєв, який приймав «Вільний театр», розповів, що ідея цих гастролей зародилася два роки тому. Відразу ж вона якось плавно переросла з просто гастролей у більш масштабний культурницький проект. Планувалося, що Мойсеєв поставить виставу у Грузії, а Варсимашвілі — в Україні, причому працюватимуть режисери з тією самою п’єсою. Але поки що ця ідея так і залишається ідеєю — криза, зайнятість тощо. Хоча відмовлятися від неї колеги не збираються. Зокрема, регулярно обговорюють твір, над яким було б цікаво попрацювати. Серед таких найпривабливіших фігурувало й «Кавказьке крейдяне коло». Від якого, втім, довелося відмовитися — нащадки Брехта, які володіють правами на цей твір, запросили дуже високий гонорар...

Та «Кавказьке крейдяне коло» у постановці Варсимашвілі кияни таки побачили. Ця вистава ще до свого народження була приречена на підкреслену увагу з боку театралів. Річ у тім, що Автанділ Варсимашвілі тривалий час працював із Робертом Стуруа, режисером, творчою візиткою якого є саме «Кавказьке крейдяне коло». Тож сама–собою виникала підозра, що «Коло» Варсимашвілі буде дуже схожим на «Коло» Стуруа. Але цього не сталося. Більше того, після прем’єри до Автанділа підходили і питали: а ви виставу Стуруа взагалі бачили — настільки ці роботи були різними. У Києві Варсимашвілі зізнався, що виставу «Кавказьке крейдяне коло» переглянув... 175 разів! Ще одна вистава, яку «Вільний театр» привіз до Києва — «Брати» — проілюструвала давно відому істину: тільки разом ми сила. Ілюстрація вийшла дуже грузинською, з яскраво вираженим фольклорним змістовим та візуальним обрамленням. Після її перегляду навіть виникло бажання посперечатися з тим, що спектакль створений за фільмом італійця Лукіно Вісконті «Роко та його брати» — настільки він самобутній.

Після Києва автор понад шістдесяти вистав Автанділ Варсимашвілі продовжить свій шлях Майстра, якого чекають у багатьох театрах світу. Титулований грузинський режисер (лауреат Державної премії Грузії імені Коте Марджанішвілі, кавалер Ордена Честі Грузії, Ордена Дружби народів...) багато планує і багато встигає. Паралельно з керівництвом «Вільним театром» і Грузинським Державним театром імені Грибоєдова Варсимашвілі ставить і на інших сценах. Лише за останні півроку він випустив чотири спектаклі, один із яких — у Каїрі, просто біля Пірамід.