Криза перевиховала українців

Українці проводжають не найкращий за останнє десятиліття рік — криза підкосила більшість населення. Але, запевняють соціологи, навчила жити в нових економічних реаліях. За словами Ольги Гаригіної, керівника аналітичного відділу центру соціально–політичних досліджень «Соціс», у 2009 році українцям довелося більше, ніж торік, витрачати грошей на продукти харчування. «Якщо у 2008 році середньостатистична українська родина витрачала на продукти 1350 гривень на місяць, то цього року ця цифра складала 1450 гривень, для Києва — ще більше», — запевняє пані Ольга. Три чверті доходів середньої української родини нині йдуть на оплату комунальних послуг, харчування та ліки. Фактично, кажуть соціологи, йдеться про фізіологічне виживання. «Якщо у 2008 році було дев’ять відсотків населення, яке майже весь свій сімейний дохід витрачало на продукти харчування, то у 2009–му ця цифра вже сягала 13 відсотків».

За даними Київського міжнародного інституту соціології, наслідки кризи не відчули лише п’ять відсотків українців, 11 відсотків наших земляків втратили роботу. Зростання цін та тарифів відчули на собі 80 відсотків респондентів. Але при цьому на масові протести українці нині не зголошуються — принаймні 50 відсотків населення на вуличні марші не виженеш.

Але позитив соціологи теж відзначають. «Те, що сталося після кризи, ми схильні називати таким собі оздоровленням, — запевняє Ольга Гаригіна. — Українці починають шукати, де дешевше, але при цьому лишаються консервативними: вони готові платити трохи більше, але за улюблені товари, за якість. Стали більш обережно ставитися до новинок, віддають перевагу здоровому харчуванню, намагаються уникати продуктів зі штучними добавками». Судячи з соціологічних досліджень, українці частіше стали готувати їжу вдома (таких тепер 65 відсотків) і менше купувати напівфабрикати. Зменшився продаж продуктів швидкого приготування, чіпси, горішки.

Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, відзначає: рівень бідності українців почав зростати наприкінці 2008 року і підвищувався до травня 2009–го, далі — почав потроху знижуватися. «Ситуація погана, але стабільна», — заспокоює Володимир Паніотто. Це, мов­ляв, уже народ психологічно адаптувався до складних умов життя, до того ж — надворі виборча кампанія, яка в нас традиційно супроводжується «викидом» грошей.

Андрій Биченко, директор соціологічної служби центру Разумкова, прогнозує: така більш–менш стабільна ситуація протримається місяців п’ять, «бо попереду ще вибори до місцевих рад», а там і до літа рукою подати — традиційної пори підвищення доходів. Але на особливі позитивні зміни розраховувати не варто — без структурних реформ нам економічний рівень у дер­жаві не підняти.

І українці «крутяться»: он уже й «апетити» щодо зарплат суттєво зменшили. За соціологічним дослідженням Центру Разумкова, у березні українці називали середнім (на їхню думку) дохід 2 607 гривень, а в грудні цього року — вже 2 472 гривні. За рівнем зарплат ми вже давно відстали від сусідів — росіян та білорусів. І якщо перевести в долари нашу офіційну заробітну плату, то виходить: середній рівень зарплат, за даними Держкомстату, у 2008 році сягав більше 400 доларів, то в листопаді 2009 року — менше 250. «Ми «впали» на рівень 2003—2004 року, але потроху вибираємося звідти», — каже Андрій Биченко.

У новому році соціологи не прогнозують суттєвого зростання доходів, натомість ціни на місці не стоятимуть. За словами Елли Лібанової, директора Інституту демографічних та соціологічних досліджень, середній споживчий кошик на одну особу в 2009 році складав 1300—1500 гривень (сюди входять продукти харчування, оплата комунальних послуг, одяг, освіта, відпочинок та медичне обслуговування). У наступному, 2010–му, році ця сума зросте щонайменше на 200 гривень.