Либонь, недавно ніхто з нас і слова такого не чув, як «іміджмейкер» чи «політтехнолог». А нині вони підступно напоумлюють нас, аби ми танцювали під їхню дудку — віддавали свої голоси здебільшого за якихось гоголівських пройдисвітів. Та чи гоже нам іти на повідку в хитромудрих шахраїв від політики?
Виважену, як на мене, стратегію обрав наш Президент, чинний і, дасть Господь, майбутній. Він не метушиться. Зайнятий державними справами. Видно Богові й людям — уболіває за них. А тим часом підтягує тили. Мудро. Вочевидь, він більше не повторить прорахунків, як то було з «Нашою Україною» чи «любими друзями». Насмілюся стверджувати: попри всілякі неправдиві рейтинги, Ющенка підтримують національно свідомі виборці, для яких доля України — понад усе.
Ось лише один штрих до його політичного портрета. Б. Н. Бічко з сусіднього села Ісківці не дасть збрехати. На Співочому полі Ющенко, тоді ще кандидат у президенти, проходив поблизу мене. Я до нього: «Вікторе Андрійовичу, я надсилав Вам послання (даруйте за тавтологію. — С. О.) про фарисеїв, що обливають Вас брудом». Він підійшов, потиснув мені руку й подав мого капелюха, що, було, покотився йому до ніг...
Якщо ближче до діла, скажемо рішуче: «Україна в небезпеці, і наш святий обов’язок — рятувати її». До речі, завдяки Ющенку не треба вже мерзнути на холоді, мітингувати, позиватися в судах. Нам тільки й того, що підтвердити свій попередній вибір, а ще власним прикладом заохотити інших.
Отож, злазьте з печі, люди добрі, виходьте з крайньої хати й не виглядайте з–за тину (московські холуї не сплять!), з нами Господь. Наразі пропоную оголосити конкурс на кращий народний політичний заклик. Ось мій варіант: «Не вірте галасливим політикам. Голосуйте за Ющенка! За Україну!»
Станіслав ОЛІЙНИК, член НРУ з 1989 р.
Михнівці, Полтавська область