Їх і будують, і купують
Нові мешканці заселялись у будинки на трьох житлових масивах столиці: Осокорках, Позняках та на Троєщині. Та по–справжньому неочікуваним для інвесторів став десятий будинок на жилмасиві «Осокорки–6». Адже при терміні будівництва у 24 місяці будівельники мали здати будинок аж у другому кварталі 2010 року. «Проте нам вдалось побудувати його раніше і державна комісія прийняла його ще два місяці тому. Це й дало змогу вже сьогодні передавати квартири інвесторам», — відзначив відповідальний за зведення будинку керівник промислово–будівельної групи ім. С. Ковальської Олександр Пилипенко.
«Будувати цього року було складно, але цей масив нам подобається. Насамперед ми забезпечили під’їзні дороги до будівельних майданчиків і уже наявних житлових будинків на масиві, забезпечили благоустрій. Приємно тут будувати ще й тому, що тут просторо, немає складнощів і головне: нікому з мешканців не заважаємо», — відзначив президент холдингу «Київміськбуд» Петро Шилюк.
Будівельники зробили подарунок не тільки інвесторам, а й вітчизняним виробникам: зводили будинок переважно з вітчизняних матеріалів. «Для окремих елементів з інженерного забезпечення використовували й зарубіжні, проте 95 відсотків — українські. Це й цемент, і бетон», — відкрив секрет Олександр Пилипенко.
Результат вийшов неперевершений: 25–поверховий будинок–красень містить 198 квартир із проведеною та підключеною електроенергією, водою, має чотири ліфти, що працюють в автоматичному режимі. Тож не дивно, що більше 90 відсотків квартир уже продано.
Інвесторів підкуповує лояльність
Аналогічна ситуація й з іншими зведеними холдингом висотками: як правило, практично всі квартири продано ще до офіційної здачі будинків. «Думаю, це через досить лояльну цінову політику компанії», — розказав голова правління–генеральний директор ВАТ «Домобудівний комбінат №4» Сергій Тимошенко, під керівництвом якого з’явились уже п’ять будинків на жилмасиві Троєщина. «Ціни — найнижчі в місті: думаю, жодна столична будівельна компанія не зможе запропонувати 8,5 тисячі гривень за квадратний метр», — додав він.
Ціна могла б бути й меншою, зазначають будівельники, якби не додаткові витрати. Повний комплекс будівельних робіт десь трохи більше половини вартості квадратного метра. Решту ціни формують витрати, пов’язані із землевідведенням, пайовою участю, проведенням інфраструктури та технічними умовами виконання будівельних робіт.
Однак справжнім здобутком холдингу став величезний паркінг, що розташувався між станціями метро «Осокорки» та «Позняки». Перед початком будівництва спеціально укріплювали тунелі метрополітену по всій довжині автостоянки. А укріплювати дійсно було що: 580 машиномісць підземної стоянки і наземна стоянка ще на 550 місць. Загальна довжина парковочного гіганта — 950 метрів: на ній легко помістяться рівно п’ять футбольних полів. Відкрити паркінг обіцяють уже в травні наступного року.
У новому році — нові програми
У новий рік холдинг іде з хорошими перспективами і таким самим настроєм. «У 2010 році ми завершимо Троєщину, 6–ті Осокорки. А далі — будемо працювати так, як працювали на Червонозоряному. Хоча там був іще хороший варіант — комплексна забудова: із чотирма будинками зведений був ще й дитячий садочок. Більш далека перспектива поки не така райдужна: зведення по один–два будинки», — поділився планами Петро Шилюк.
Але задільна програма компанії на наступний рік добра. По–перше, через те, що компанія зменшила її обсяги практично удвічі: якщо врахувати, що холдинг будує тільки за кошти інвесторів, то обсяги будівництва спокійно можуть бути збільшені удвічі. Звісно, якщо буде достатньо замовлень від інвесторів. А проекти й земля для будівництва у «Київміськбуду» вже є.
«Тим паче, що із задільною програмою компанія цього кризового року працювала мало: основна мета була добудувати вже розпочаті об’єкти та виконати зобов’язання перед інвесторами. Наприклад, комбінат ім. Ковальської розпочав будівництво чотирьох будинків: на Позняках, Осокорках та на Троєщині. Тож у нас є плани на наступний рік увести в експлуатацію близько 100 тисяч квадратних метрів житла», — додав Олександр Пилипенко.
Та найбільше надій будівельники наступного разу покладають на владу. Щоб та, наприклад, законом закріпила програму реконструкції п’ятиповерхівок. Адже відселити на добровільних началах жителів цих будинків майже неможливо: у кожному знайдуться два–три мешканці, які не хочуть розселятись. Примусити ж чи проігнорувати їх будівельники не мають права. Як наслідок — програма реконструкції п’ятиповерхівок не розвивається.
Окрім того, практично не діє сьогодні й програма (її практично нема) щодо будівництва доступного житла. Єдине, що залишилось і діє уже протягом 14 років — будівництво житла за кошти населення. «Втілення хоч кількох цих програм у життя буде колосальною державною підтримкою для будівельників. А ми не підведемо», — підсумував головний «київміськбудівець»
Петро Шилюк.
