Кілька веселих (і не дуже) різдвяних історій

Сьогодні для більшості християн світу, включно з православними Греції, Кіпру, Болгарії та Румунії, розпочинається свято Різдва. У наші часи тотальної глобалізації воно все більше набирає світського характеру, хоча про його первинний зміст також не забувають.

Дім, солодкий дім королеви

Різдво — це родинне свято, а наймиліша атмосфера свята — в рідній домівці. Британська королева Єлизавета ІІ останні роки проводить свята у своєму родинному помісті Сандрінхем поблизу Норфолка. І щороку добирається до нього звичайним рейсовим потягом, хоча за статусом має власний поїзд для пересування країною. Ось і цього року Єлизавета ІІ з’явилася 17 грудня на вокзалі «Кінг Кросс» у центрі Лондона разом зі своїм чоловіком, принцом Единбурзьким, за 10 хвилин до відправлення потяга до Норфолка. Вона була одягнена дуже скромно і нічим не вирізнялася серед решти пасажирів, хіба що тримала в руках не валізи, а букетик скромних квітів. У вагоні першого класу королева зайняла місце біля вікна. Вартість квитка — 44,4 фунта стерлінгів. Решта королівської родини прибула до Сандрінхема пізніше.

Єлизавета ІІ є однією з найбагатших осіб Великої Британії, але при цьому не цурається бути серед підданих та намагається не витрачати їхні податки, тому роками їздить звичайними потягами. Минулого місяця вона таким способом добиралася до кафедрального собору Елі в Кембріджширі, а 2007 року — до Мільтон Кейнз.

Політик — найгірший гість

Добре, що королева з родиною, як і більшість політиків, віддають перевагу святкуванню Різдва в родинному колі, бо не скрізь вони, «кохані всіма», були б бажаними гостями. У багатьох католицьких країнах, передусім у Польщі, існує традиція ставити одну зайву тарілку за столом на випадок несподіваного гостя. Тут мається на увазі зголоднілий та заблукалий біблійний «добрий прочанин», якого гостинні хазяї пригріють та почастують, заробивши собі таким чином зайві «залікові бали» перед Тим, Хто над нами. Оприлюднене вчора опитування громадської думки, проведене на замовлення тиражного польського таблоїда «Супер Експресс», свідчить, що поляки найменше бажають, щоб таким несподіваним гостем був хтось із відомих політиків країни. Але якби вже сталася така «прикра несподіванка», то 8,15 відсотків опитаних погодилися б, щоб таким гостем був президент країни Лех Качинський, якого поважають за шанування національних та релігійних традицій. А більш світського прем’єр–міністра Польщі Дональда Туска погодилися б стерпіти за святковим столом лише 6,3 відсотка опитаних — п’яте місце рейтингу. Поляки втомилися від щоденних політичних сварок, тож прагнуть забути про них хоча б на час свята.

Сімпсони сподобалися Ватикану

Багато читачів передсвяткового видання офіційної газети Ватикану «Оссерваторе Романо» були дуже здивовані, якщо не шоковані, побачивши в ній зображення героя популярного голлівудського мультсеріалу Гомера Сімпсона. Цей персонаж вирізняється не дуже добірною лексикою та шанобливістю перед релігією. Схвальна стаття про Сімпсонів з’явилася у святкові дні в дуже солідній газеті з нагоди 20–річчя популярного в усьому світі мультсеріалу. Автор статті називає лобуряк із серіалу «звичайними, іронічними, але й глибокими філософами, навіть теологами», які влучно передають «божевільну мішанину популярної культури та нігілізму американського середнього класу». Автор стверджує, що без Гомера Сімпсона «багато людей тепер не мали б нагоди посміятися».

Ця стаття свідчить, що й Ватикан прагне певної модернізації у сприйнятті світу. Щоправда, деякі служителі церкви заходять занадто далеко в бажанні сподобатися мирянам. Вікарій англіканської церкви в австралійському місті Окленд перед Різдвом виставив перед своєю церквою плакат із зображенням напівоголених Діви Марії та її чоловіка Йосипа... в ліжку з написом «тяжко виконувати божі настанови». Це натяк на те, що Ісус з’явився на світ внаслідок непорочного зачаття без причетності до цього Йосипа. Англіканська церква є значно ліберальнішою за католицьку, але цей блюзнірський жарт розлютив навіть англіканців, і плакат прибрали. Вікарій виправдовувався, що цією акцією намагався розбити застарілі стереотипи, принаймні трохи пожартувати над ними.

Даруймо різне

Різдво — це також час подарунків. Інколи з натяком чи злостивих. Глава нижньої палати італійського парламенту Джанфранко Фіні послав головному редактору проурядової газети «Джорнале» Вітторіо Фельтрі як подарунок флакончик валіуму. Так він віддячив за критичні матеріали на його адресу, в яких згадувалося про його неофашистське минуле. Натяк полягав у тому, що читачі «Джорнале» після такої писанини повинні приймати щось заспокійливе. Фельтрі не забарився з відповіддю: надіслав до парламенту 12 дорогих пляшок білого ароматизованого вина Prosecco Aneri, із запахом рицини, зазначивши в супроводжувальній записці, що воно має кращий запах, ніж валіум: натяк на те, що в роки фашизму в Італії його противників страчували уколом із рицинової олії.

Але найбільш екзальтованим різдвяним подарунком цього року можна вважати... андроїда. Чоловік чи жінка (молоді таке не по кишені, бо людиноподібний робот коштує 140 тис. євро) можуть подарувати своєму партнеру свою точну копію, яка розмовляє голосом оригіналу та навчена (запрограмована робити все те, що подобається партнеру). Японські виробники, які цього року вперше запустили в серію такі подарунки, стверджують, що тепер закохані зможуть постійно перебувати поруч, навіть якщо перебувають далеко одне від одного.