Голуби над Зугресом

24.12.2009
Голуби над Зугресом

Голуби — птахи віддані. (Фото автора.)

Любов до голубів у 45–річного водія з містечка Зугрес Донецької області Олега Шафігулліна ще з дитинства. Тоді він, семирічний, у своєму під’їзді (а це було в Алтайському краї) підібрав голуба — пташеня. І з того часу й донині Олег не розлучається зі своїми пернатими. Вихованці навзаєм люблять довго літати в небі й звідти спостерігати за своїм господарем. «Без цих птахів немає сенсу в моєму житті, — розповідає Олег. — Коли ще 20 років тому переїхав жити в Зугрес, вирішив побудувати голуб’ятник. Нині в ньому живе 115 голубів різних порід — миколаївські, поштові... У день на годування птахів йде чотирилітрова банка зерна. Нині, скажімо, на обід у них ячмінь. Вживаючи його, голубки не надто набирають вагу і залишаються в хорошій формі, легко злітають».

Хвилину–іншу помічаю, як птахи, сівши і на мої долоні із зерном, спокійно його скльовують. Значить, довірливі... «Голуби у мене дорогі, — продовжує Олег Шафігуллін. — Ось ця торцева голубка на ринку коштує 300 гривень. Вона може так високо піднятися в небо, що відразу й не помітиш. Хоча такі польоти нині для голуба небезпечні, тому що занадто багато розвелося хижаків, особливо куприків».

Олег Шафігуллін переконаний: голуби чудово заспокоюють нервову систему, вони як справжні лікарі. «Мені ж доводиться дуже часто за них хвилюватися.Річ у тім, що голуби, як і всі птахи, можуть хворіти. Але що може бути красивішим, ніж зграя голубів, що злітають у небо...»

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>