Сьогодні виповнилося б 89 років талановитому письменнику, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка, відважному правозахиснику, Герою України, унікальному мислителю, дійсному члену Української вільної академії наук у Нью–Йорку Миколі Руденку. Його внесок у філософію, космологію та економіку втілений не тільки у наукових трактатах. Завдяки Господньому дару художника слова цей багатющий доробок мистецьки розкритий у поезії, прозі та мемуарах. Він геніально завершений в есеях, що стали заповітами мислителя.
Кредо життєдіяльності і творчості українського інтелектуала і гуманіста ХХІ століття — це утвердження земного безсмертя. Високогуманістичною є його філософська спадщина, що обстоює життєстверджуючі онтологічні засади субстанції як духоматерії. Своїм космологічним заповітом, яким стала стаття, створена за кілька місяців до відходу у Вічність, Руденко доводить, що не лише Земля, а й 80—90% нашої Метагалактики — живі. Ідея загальнолюдського безсмертя знаходить розкриття і в економічних працях мислителя. Світова економічна наука за Руденком — це наука, «від якої залежить життя на Землі».
Мислитель спростував «наріжні камені» сталінізму, ленінізму, марксизму, їхні ортодоксальні доктрини. Руденко, котрий пізнав голодомори 20–х, 30–х і 40–х років, важке поранення на фронті Другої світової війни, пережив багатолітнє ув’язнення в концтаборах і засланні, мав особисті підстави для винесення вироку кривавим утопістам.
Усупереч найсуворішим випробуванням долі, котра не раз ставила його на межу буття і небуття, він залишався переконаним оптимістом. «Найбільше диво — життя» — так назвав Руденко свої «Спогади», створені з метою осягнення кожним із нас цього найбільшого з див і найціннішого з благ.
Статтю, якій судилося стати його економіко–філософським заповітом, мислитель завершив словами: «Київським ученим є що сказати світові». Він високо цінував потенціал Наукового товариства імені Сергія Подолинського, створення якого зініціював і Почесним головою якого був.
...Нам справді «є що сказати світові». Є про кого. Скажімо, про Миколу Руденка. Про обстоювану ним святу ідею продовження життя як найбільшого дива.
Володимир ШЕВЧУК, професор, голова Наукового товариства імені Сергія Подолинського