І граються. Наперед знаючи, що наберуть якусь дещицю голосів, наші горе–політики таки вирішили хоч погратися «у президенти» — трохи потішити своє самолюбство.
Колись Б. Лепкий у «Мотрі» сказав приблизно таке: Україна стоїть між Європою і Азією, як між ковадлом і ковальнею, а тому їй треба бути міцним горіхом, щоб її не розтрощили.
А для цього з самого початку Незалежності нашим «щирим українцям» треба було об’єднатися в той «горішок». Скільки було ними сказано палких слів, що тільки споконвічне роз’єднання тих, хто брався керувати державою, губило Україну. «Україні шкодить багатогетьманство, але гетьманом маю бути я» — так було колись, так є й тепер.
Чому я сказала «горе–політики»? А візьмемо хоча б такого «щирого українця», як Юрій Костенко. Що дало Україні його політиканство? Це він знищив Народний рух. Згадаймо, коли журналіст запитав Ю. К. (ще Чорновіл був живий): «За що ви так не любите (а відчувалося, що журналіст хотів сказати: ненавидите) Чорновола?» Ю. К. відповів: «Бо Чорновіл — романтик, а Україні потрібні прагматики». І поки ви, п. Костенку (і такі, як ви) чубили один одного, інші прагматикували.
Один приклад із (напевно) тисячі. На Хоростківський цукровий завод, що на Тернопільщині, у другій половині дев’яностих років з усієї округи звозять буряки, бо новий «ефективний» директор пообіцяв високу ціну. Обдурив і нічого не платить. Люди бунтують, кілька днів і ночей голодні й холодні вимагають, щоб вийшов «ефективний». Коли він нарешті з’явився, люди кричали, що за такі дії ми на вас у суд подамо. На що він холоднокровно відповів: «Плєвать я хотєл на ваши суди. Я гражданін Росії». Поїдьте в Хоростків, вам і зараз підтвердять. Отак! А ви, пане Костенко, щось там зараз говорите «про українське». З вашої передвиборчої реклами не зрозуміло, чи то ви нас переконуєте, чи самі себе. Ми б дуже хотіли, щоб у нас було добре, не фальшиве українське. Але дуже багато відтоді в нас з’явилося таких «ефективних» директорів.
Ви, пане Костенку, тішили себе в 2006 році, що Українська народна партія набере в парламент не менше десяти відсотків. А що з того вийшло? І якби ваша партія не була включена в блок «Наша Україна», не була б вона зараз у парламенті. За вас і зараз не проголосують. І якщо ви дійсно хочете, щоб у нас були українські і хліб, і черевики, і душа, то заберіть свої 2,5 млн. і поїдьте у смт Калинівку, що на Васильківщині, допоможіть добудувати українську церкву. Там люди вам розкажуть, як уже 15 років вони не можуть її добудувати (зараз вона ще не покрита, скрізь тече). Парафіяни вже багато своїх сил і грошей вклали в будову церкви, але їх занадто мало.
Там ви побачите, як зовсім близько виблискує позолоченими куполами біло–голуба російська церква, збудована Т. Засухою. Вкладіть якусь частину з тих 2,5 млн., а на решту ще зробіть якісь добрі справи — вони так зараз потрібні Україні.
Зробите дві добрі справи: не відберете в Ющенка голоси (хоч і небагато, але вони дуже важливі), і буде добудована церква — наша українська, і люди віки будуть вас згадувати і молитися за вас.
Приїжджайте в Калинівку, поговоріть із людьми, все побачите, і, може, у вас защемить серце щирого українця, і допоможете.