Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
Російське прислів’я щодо того, чи може одяг красити людину, зазнало на Луганщині чергове фіаско. Виявляється, міліцейський мундир цілком може перетворити пересічного кримінальника на завзятого борця із цілою низкою правопорушень у сфері торгівлі. І не тільки в ній.
Місяць тому в місті Слов’яносербську з’явилися двоє 30–річних росіян — Григорій та Микола, оголошених МВС РФ у міжнародний розшук. Молодиків підозрювали у скоєнні декількох розбійних нападів, тож вони втекли до Слов’яносербська, де мешкав їхній давній приятель Олег. Останній не те, щоб відмовлявся проявити щиру українську гостинність, однак і задарма годувати прибульців не хотів. І запропонував їм свій «бізнес–проект». Наштовхнули хазяїна на цю ідею самі росіяни, коли заговорили про необхідність роздобути десь українські паспорти.
«Будуть вам паспорти, — пообіцяв Олег, — а заразом і міліцейська «ксива». Остання, власне, і була головним «інструментом» у реалізації його задуму. Підроблені документи коштували друзям усього лише 300 гривень, зроблені якимсь художником–самоуком. А далі почалися напружені робочі будні: псевдоправоохоронці сформували, так би мовити, базу даних. До неї потрапили дрібні комерсанти й реалізатори, які торгували на ринках області не лише легальним товаром, а й самогоном. Тут прислужилися комерційні й кримінальні зв’язки Олега, а також спостережливість усіх членів компанії. Тому діяли вони в подальшому практично безпомилково.
Як повідомляє прес–служба обласної міліції, спочатку вони підсилали до обраного торгівця т. зв. закупного. Той розраховувався за оковиту начебто «міченими» купюрами, а після того на порозі будинку, де розміщувалася підпільна гуральня, з’являлися солідні чоловіки в білих сорочках із теками. Григорій пред’являв посвідчення, представляючи своїх супутників як понятих, і грізно повідомляв переляканому господарю, що метою їхнього візиту є обшук та вилучення незаконного самогонного апарату (разом із готовою продукцією). При цьому він вимагав добровільно викласти всі грошові знаки, що були в домі — мовляв, серед них є попередньо помічені спеціальною фарбою.
Усе це вимовлялося настільки переконливим тоном, що шокований порушник слухняно викладав перед «оперуповноваженим» усю готівку, що встиг наторгувати неправедним шляхом. Григорій і його помічники робили вигляд, що складають протокол про вилучення грошових коштів і апарату. Коли ж господар виходив до іншої кімнати, і «опер», і «поняті» швиденько нишпорили по залі, прибираючи все, що «неправильно» лежало: золоті прикраси, годинники, мобільні телефони. Фінальним акордом лунала грізна настанова: чекати повістки до суду — відповідати за скоєне.
Поступово зграя розширила географію діяльності мало не на всю Луганську область. «Працювали» в кожному новому населеному пункті все за тією ж схемою: спочатку ретельний збір інформації і тільки потім — блискавичний візит. Утім самогонниками комбінатори не обмежувалися й вирішили допомогти своїм офіційним «колегам» із наведенням ладу на стихійних ринках. За уже опрацьованою схемою: із «понятими» і складанням «протоколу». До речі, під схвальний гомін натовпу, що миттю оточував місце події. У бабусь, що не могли пред’явити сертифікати якості на сало, м’ясні вироби, овочі й таке інше, забирали і товар, і виручку. Ошукані раді були вже тому, що їх залишали на волі. Але дехто таки поскаржився: невдовзі про самозванців дізналися в облуправлінні карного розшуку.
Спочатку оперативники вирахували авто шахраїв, на якому ті вивозили здобич і складували за місцем проживання Олега. Спочатку затримали водія, який часто виступав понятим в описаних вище «операціях». А потім кілька груп захоплення завітали й на «базу» до Слов’яносербська. Після затримання з’ясувалося, що росіян давно шукає російська міліція. А от щодо їхніх українських подільників, то і їм знайшлося що пред’явити, окрім «допомоги» в боротьбі з «зеленим змієм». Адже раніше вони «заробляли» за іншою схемою: пропонували довірливим луганчанам від імені «фірми» підписати договори на встановлення металевих дверей і пластикових вікон. У людини, що погоджувалася, брали передоплату в розмірі 80 відсотків від суми контракту (а це щонайменше 1000 гривень) і зникали. Правоохоронці налічили кілька десятків подібних епізодів в одному тільки Луганську.
Цікаво, що на допитах шахраї зізналися, що застосовували й психологію, і акторську майстерність. На справу завжди йшли чисто голеними; свіжі білі сорочки й теки доповнювали образ. За відкритими епізодами вже порушено шість кримінальних справ. Ще сім нових проваджень направлено до прокуратури.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
