«Довершений Чарлі». Написати, поставити, зіграти

Актор Лев Сомов вважає, що акторська професія — це порожня сумка, яку артисти мають постійно наповнювати знаннями, досвідом, переживаннями та іншими дуже потрібними для цієї справи речами. Слідкуючи за кар’єрою одного з провідних акторів Театру драми і комедії на Лівому березі, можна стверджувати напевне, що особистий багаж Сомова може стати об’єктом заздрощів навіть для маститих колег: на сцені зі своєї валізи він завжди легко і невимушено діставав потрібну інтонацію, слово, рух... Але, незважаючи на досить успішну творчу долю, Лев Сомов постійно прагнув розширити рамки свого мистецького життя–буття. І якщо суміжною професією для актора завжди була режисура, то тепер він вирішив узятися ще й за перо. Точніше, за клавіатуру. Драматург Лев Хохлов — таким є літературний псевдонім Сомова — написав уже чотири п’єси. Прем’єра вистави за останньою з них, «Довершений Чарлі», відбулася на сцені Театру «Сузір’я».

«Я написав цю п’єсу ще десять років тому, — розповідає Лев Хохлов. — Вона вже була готова, але я все не наважувався поставити фінальну крапку. Все здавалося, щось не так звучить, щось не актуально... Стрижнем цієї історії стала повість американського письменника–фантаста Даніела Кіза «Квіти для Елджернона». Але свою п’єсу я вважаю оригінальною, тут оригінальні діалоги, з книжки Кіза я взяв лише одну фразу. Писав спеціально для сцени Театру «Сузір’я» — історія Чарлі може прозвучати лише на цьому інтимному майданчику». Звісно, при такому турботливому ставленні до свого дітища доручити майбутню постановку абикому Сомов просто не міг. І взявся за режисуру вистави сам. Більше того, сам же грає у цій виставі одну з ролей. Партнерів підбирав за принципом найкращі з найкращих. Тут у Сомова був величезний козир: як режисер він знімав телесеріали, тож з акторською базою був знайомий дуже добре. Як резюмує тепер постановник і драматург, йому вдалося зібрати ідеальний акторський ансамбль. Чарлі — актор ТЮГУ на Липках Валентин Томусяк, дві жіночі ролі виконують Олена Колісніченко (Театр драми і комедії) та Катерина Кістень (Новий драматичний театр на Печерську), сам Сомов по черзі з «лівобережцем» Михайлом Кукуюком виходять на сцену в ролі Алана Німюра, В’ячеслав Шеховцов (Театр на Лівому березі) та Олексій Вертинський (Молодий театр) також по черзі творять на сцені характер героя на ім’я Рональд Штраус. Ця камерна компанія розігрує історію, в якій, за словами Льва Сомова, лише запропоновані обставини фантастичні, а все інше — реальне.

Найскладніше довелося молодому Томусяку — після наукових експериментів його дурник Чарлі отримує новий мозок, стає генієм, а потім повертається у свій попередній душевний стан і помирає. Зіграти таку амплітуду емоцій, перестрибуючи з одного «Я» в інше — завдання саме по собі надскладне. А тут ще й режисер загадав робити це так, щоб після вистави кожен глядач ні на йоту не засумнівався у давно відомих істинах: справжнє кохання нікуди не зникає, воно не має напівтонів, це почуття або є, або його немає, кохання — не лише насолода, а й титанічний труд. На цьому шляху Валентин Томусяк має потужну підтримку не лише від своїх колег, а й у формі візуальних субстанцій. Як то затягнуті в розкішні рами полотна з білим тлом замість сюжету (твори, художнику, але вмій прорахувати наслідки свого натхнення!), або ж відеофрагменти, що ефектно доповнюють театральну постановку доречними кіношними прийомами (художник — Олег Луньов, відеооформлення постановки Андрія Багінського).

Психологічно та емоційно цю виставу Сомов завантажив настільки, що навіть довелося писати застереження: вистава — лише для повнолітніх. Після перегляду доводиться погодитися з драматургом, режисером та актором «Довершеного Чарлі», що така пересторога у даному випадку є дуже мудрою.