Фронді з Марсу до влади зась!

      Без реформи нам — і нi туди, і нi сюди. Це не тільки Леонід Кучма так думає, а й громадяни України (за версією Леоніда Кучми), які вже півроку — «відколи Президент у своєму Зверненні з нагоди Дня незалежності дав старт конституційній реформі»  — збираються на форумах в усіх областях і районах держави й підтримують, підтримують ініціативи гаранта...

      Принаймні так заявляв сам наш дорогий Л.Д., виступаючи на Всеукраїнському громадянському форумі, що проходив у столиці минулої п'ятниці. Розповівши тритисячній аудиторії звезених до Києва вчителів-виховательок дитсадків-лікарів-профспілкових активістів тощо про те, якою квітучою стане Україна після проведення політреформи («влада буде міцною, але підконтрольною народові; демократичною, але відповідальною за свої рішення і дії; політична система буде співзвучна із сучасною світовою практикою, але слугуватиме твердим осердям молодої держави; Конституція застерігатиме від рецидивів тоталітаризму, але й оберігатиме від проявів розкольництва та екстремізму»), Кучма «проїхався» й по опозиції. Котра у нас нецивілізована й просто якась дика, але завдяки реформі «оформиться» у щось людське: «Реформа закладає конституційну базу та відкриває шлях до цивілізованої опозиції, що є обов’язковим елементом нової політичної системи. Без реальної опозиції новий механізм влади — відповідальний парламент, обмеження влади першої особи, коаліційність уряду — просто не буде працювати. У зв’язку з цим дії опозиції, особливо тієї, яку називають правою, у тому числі й під час обговорення змін до Конституції, часом приголомшують своїм ірраціоналізмом і безвідповідальністю. Спочатку вони записують положення про необхідність реформи у свої виборчі програми, потім категорично виступають проти її проведення. А коли справа дійшла до розгляду в парламенті — виводять з ладу техніку та вчиняють безлад у стінах найвищого законодавчого органу».

      Але в такій своїй нераціональній поведінці винна, виявляється, навіть не так сама опозиція, як «нерозвинуте громадянське суспільство». Бо, зі слів гаранта, «давно помічено», що  в тих країнах, де воно (громадянське суспільство) саме таке, «опозиція здебільшого веде себе як група заколоту, тоді як у розвинутих країнах відносини між владою та опозицією набувають форми дискусії між проурядовими та опозиційними партіями у парламенті». «Частина наших опозиційних угруповань багато в чому залишається фрондою, яка скупчується навколо тих чи інших «ображених» відставних прем’єрів, віце-прем’єрів та міністрів і їхнього бізнесового оточення, — наголосив Президент. — Нічого путнього, вартого уваги, окрім марення заколотом, із цього середовища не чути».

      «Останнє слово нашої «правої» опозиції таке: віддайте нам владу, а потім ми, можливо, займемося її реформуванням», — виголосив Л.Д. й знову згадав про свою улюблену «марсіанську» тему: «Я не запитую цих людей, де вони живуть — на Марсі чи на Землі. Але я твердо знаю, де живу я зі своїми співвітчизниками. Хто, поклавши руку на серце, скаже, що новий володар президентської влади першим ділом підріже ніжки свого «трону», щоб його похвалили із-за кордону?!»

      Словом, із фрондистами з опозиційного космосу нормальним Кучмам немає сенсу й говорити — краще звернутися до своїх, свідомих громадян, які хоча на 99,6 відсотка навіть гадки не мають, у чому саме полягає та реформа, зате за рознарядкою з району (області) дружно з'їхалися на форум — попіднімати руки, поаплодувати й відмітитися на столичному фуршеті. Саме їм і пояснив глава держави, що «нинішня реформа — це не раптові зміни, а завершення щонайменше восьмирічного конституційного процесу», який «має свою внутрішню, об’єктивну логіку, а не є примхою окремих осіб чи груп».

      А на завершення така цитата: «Те, що ми сьогодні робимо, і називається державотворенням — творенням історії. У демократичній Україні її творять не вожді чи месії, а народ, «якого правди сила ніким звойована ще не була».

      Без коментарів.