Важко погодитися з наступним: Україною, як у тоталітарні часи, правлять партія чи партії. Уряд очолює партійний лідер, Верховна Рада — конгломерат різних партій та блоків, які часто–густо захищають не державні інтереси, а вузькопартійні. Власні, шкурні справи народних (!) обранців не сприяють тому, щоб зробити щось корисне для народу, який їх обрав.
В Україні Мін’юст зареєстрував більш як сто партій і об’єднань, членами яких чи симпатиками є незначна частина загалом населення України. Отже, населення України за своїм складом здебільшого є безпартійним. Напрошується запитання: чому ця велика частина безпартійних українців є настільки дискримінованою, що не може мати, та й не має, своїх представників у Верховній Раді та інших державних структурах. На виборах безпартійні українці змушені голосувати за партії і блоки! Чому у Верховній Раді не може бути фракції безпартійних? Адже колись у тоталітарній державі був навіть блок комуністів і безпартійних, і безпартійні (правда, дібрані Комуністичною партією) були представлені у Верховній Раді УРСР.
Оскільки у виборах до ВР беруть участь тільки партії та блоки, пропонуємо найближчим часом утворити об’єднання «Безпартійна Україна», зареєструвавши його в Мін’юсті, і вже в наступних виборах ВР України брати участь. Думаємо, що безпартійні українці у ВР зможуть гідно служити українській справі — побудові справді соборної української держави. У Конституції України повинні бути зафіксовані права у виборчій системі безпартійного населення України. Хотілося б, щоб ця проблема знайшла відображення в проекті Конституції України Віктора Ющенка.
Іван ґУДЗ, Оксана БРОДОВИЧ
Львів