«У них у серці нема України»

03.12.2009

Україна — це вінок із рути, над якою світять заплакані зорі. Так писав Степан Васильченко в повісті «В бур’янах». Гірко думати, що навіть зорі плачуть над нашим народом. Чому так багато недобрих, лукавих людей, що всю свою лють і ненависть спрямовують на тих, хто любить свій край? Чому вони такі жорстокі щодо нашого Президента? Відповідь коротка і ясна. Духовність, саме духовність їм на заваді. Президент Ющенко щирим серцем і душею старається повернути нам ту людську пам’ять, влити в наші душі світло правди, любові й добра. А ті, в кого немає нічого святого, не тіштеся награбованими грошима, з собою в могилу їх не заберете, візьмете тільки зневажливе слово, яким охрестить вас народ, — «окаянні». З тим прийдете на суд Божий.

Ті, хто ненавидить Україну (хоч клянуться, що її люблять), добре знають, що духовність — це та цілюща криниця, з якої черпає народ нездоланну силу, що зветься християнською мораллю. Такий народ не піддається ніяким злим силам, тому вороги за всіляку ціну хочуть знищити Президента В. Ющенка, який розуміє, що народ треба вести з темряви до світла. Знищать його, тоді легко поставлять народ на коліна. Кинуть кістку розбрату, нагородять нас церквою царя–батюшки, а ми проливатимемо сльози, шукатимемо винних у наших бідах. А від нашої волі, незалежності залишаться лише спомини. «Добрі сусіди» візьмуть нас під свій «покров».

Схаменімося, поки не пізно. Подивімось, хто нас веде в ту прірву. Хто вони? І звідки взяли мільярди, які кидають направо і наліво, щоб підтримали тільки їх. Чи вони заробили такі статки на важких роботах у копальнях, на заводах чи полях? Хто і коли бачив їх із дітьми в церквах, культурних закладах, чи бували вони в сиротинських будинках і цікавилися, як живуть там діти, чи дбали про майбутнє покоління, щоб зростало воно в патріотичному дусі? Чи хтось із них згадав про страшне минуле українців, які гинули від Голодомору, репресій, у тюрмах, таборах? Чи вшановували вони пам’ять тих героїв, що віддали своє життя за волю України, якою сьогодні так рвуться керувати. А чи варті вони того? У них у серці нема України. Ще й язик повертається сказати, що вона — «людина російської культури». Виходить, ми безкультурне бидло, за яке має нас, українців, госпожа Тимошенко. Який ще народ у світі дозволив би так знущатися над собою? Другий господін хоче ощасливити «общєпонятним язиком», церквою царя–батюшки... За таких лідерів закликають нас голосувати, яким Україна є чужа, їм байдуже, якою вона буде. Їм треба тільки збагачуватися й показати себе, що вони найкращі у світі. Ми бачимо зверхність і самозакоханість
Ю. Тимошенко, яка не терпить і не прощає жодної критики, а відразу розплачується, як це зробила з В. Огризком, Ю. Єхануровим. Кожного дня вона в дорогих обновах. Хтось скаже, що це дрібниця, на яку не варто звертати увагу. Я з цим не погоджуюся. Якраз із тих дрібниць формуються світогляд людини та її моральні цінності. Прихильники тих двох кланів не втомлюються повторювати, що у В. Ющенка низький рейтинг. У Бога його рейтинг найвищий від усіх разом узятих. Він уже ввійшов в історію України як послідовний захисник української нації. Ми твердо віримо, що він і далі буде пробуджувати в народі національну свідомість і почуття національної гідності кожного українця. Цього ніхто з вас, «вождів», не робив і не зробить, бо ви не здатні на те.

А тепер звертаюся до всіх українців доброї волі: молімося, люди, всі до Бога, молімося за своїх дітей, за церкву, за долю України, за Президента і за всіх людей.

Щира молитва спасе нас.

Марія ПЕТРОЩУК–КУШПЕТА,
політв’язень
Сокаль, Львівська область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>