Конституційний Суд опинився у матеріальній залежності від органів виконавчої влади. В цьому переконані посадовці Рахункової палати, які днями оприлюднили відповідну заяву. «За відсутності законодавчо затверджених нормативів фінансового забезпечення КС він цілком залежить від Мінфіну, — йдеться у повідомленні Рахункової. — Такий порядок створює ризики адміністративного впливу на правосуддя шляхом обмеження обсягів фінансування заходів з організаційного забезпечення діяльності Суду та матеріального і побутового забезпечення суддів».
Козіція полягає в тому, що станом на 1 вересня на розгляді у судах перебувало чотири адміністративні справи за позовами суддів Конституційного Суду у відставці — вони вимагають стягнення заборгованості за грошовими виплатами на загальну суму 2 млн. 97,9 тис. гривень.
«Стягнення з КС на користь позивачів 2097,9 тис. грн., які будуть виплачуватися за рахунок коштів, призначених для виконання Судом своїх функцій і повноважень, призведе до недофінансування видатків, визначених йому на відповідний бюджетний період», — зазначається у заяві.
Відомо, що проблеми з фінансуванням зараз гостро відчувають усі суди загальної юрисдикції, Вищий адміністративний суд тощо. Примара «порожніх кишень», очевидно, насувається і на Жилянську, де розташована будівля Конституційного Суду.
Водночас один із суддів КС на правах анонімності розповів «УМ», що заява Рахункової палати не зовсім відповідає дійсності: «Два місяці Рахункова нас перевіряла, і як би вони «накопали» щось серйозне, то громадськості повідомили б ще раніше. Повного тексту висновку перевіряльників із РП не бачили ні ви, ні я, тому робити тут якісь припущення було б щонайменше не фахово».
«Ми економимо на папері, як і інші судові інстанції, — зазначила у коментарі «УМ» прес–секретар КСУ Юлія Вагапова. — А щодо аудиту, проведеного Рахунковою палатою, то він виявив неповне фінансування окремих потреб Конституційного Суду. Яких саме потреб, я повідомляти не вповноважена. Але, зрозумійте, чітко визначених меж фінансування КС не має».
На Жилянській не повідомляють прізвища колишніх чотирьох голів КС, які нині мають намір відсудити в рідної судової інстанції понад два мільйони гривень. «Ці чотири адміністративні справи доволі складні й нині ще перебувають на розгляді у судах, — додає пані Вагапова. — Конституційний Суд тут зайняв позицію, що відповідачем має бути не він сам, а держава. Адже довічне утримання позивачів гарантоване саме державою, тож і фінансуватися має з держбюджету. Бо забрати ці гроші з рахунків КС у цей складний період, коли доводиться економити на всьому, теж не вихід».
У свою чергу Рахункова палата запропонувала Президенту скасувати розпорядження про довічне грошове утримання колишнім головам суду.
Колишні голови Конституційного Суду України
1. Леонід Юзьков (1992—1995 (помер))
2. Іван Тимченко (1996—1999)
3. Віктор Скомороха (1999—2002)
4. Микола Селівон (2002—2005)
5. Іван Домбровський (2006—2007)
Примітка. Валерій Пшеничний був в. о. голови 11 травня — 10 липня 2007 р. — у період юридичних розбирань щодо легітимності голови КС.
Конституційний Суд визнав неконституційним закон про боротьбу з кризою в редакції від 4 лютого. Відповідне рішення КС учора оголосив його голова Андрій Стрижак.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
