«Безплатні» пологи за... 25 тисяч!

Реалії вітчизняної медицини давно переконали нас у формальності так званої клятви Гіппократа. Низку фактів того, що в Україні лікарська практика не вміщується у прокрустове ложе професійної порядності древнього грека, нещодавно озвучив у Запоріжжі міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. За даними відомства, в цьому році «в установах та організаціях охорони здоров’я викрито 307 злочинів, пов’язаних із посяганням на бюджетні кошти при здійсненні закупівлі лікарських препаратів. Ледь не нормою є практика укладання угод на придбання ліків та обладнання у підприємств, які не є їх виробниками. Україна виробляє досить багато ліків, але умовою виставлення лотів на закупівлю лікарських засобів є обов’язкова присутність у переліку імпортних препаратів, які вітчизняний виробник, звісно, не продукує. Тому з’являються «стабільні» посередники, які, знайшовши спільний інтерес із виробниками, здатні запропонувати для державних закупівель будь–які лікарські засоби. За додатковими, зазвичай усними, домовленостями посередник одержує від виробника і 25–відсоткову знижку вартості товару і разову винагороду в межах такого ж відсотка, зазначають у МВС. Таким чином майже половина вартості препарату дістається посереднику — достатньо, аби заохотити чиновників МОЗ.

«Посередники таким чином заробляють супербариші, а чиновники МОЗ, очевидно, координують таку діяльність», — вважає Юрій Луценко. І додає, що «іншою схемою витоку бюджетних коштів у тіньовий обіг є закупівля МОЗ імпортних ліків за неймовірно завищеними цінами: «Переможець тендеру, навіть за наявності у нього документів про офіційне представництво закордонного виробника, імпортує ліки не за прямими контактами, а за угодами з офшорними компаніями!».

Подібні зловживання практикують і запорізькі «ескулапи». Деталі одного з них днями оприлюднила прес–служба Запорізької обласної міліції. З’ясувалося, що впродовж кількох місяців співробітники облуправління ДСБЕЗ перевіряли оперативну інформацію щодо зловживань посадовців запорізького пологового будинку №5. Фактів «накопали» доста, аби у другій половині листопада порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Виявляється, ще в 2007 році в Запоріжжі було задіяно програму «Безкоштовні пологи», мета якої — підвищення народжуваності. За рахунок коштів місцевого бюджету почали фінансувати ввесь комплекс медичної допомоги при пологах, у тому числі порятунок дітей, народжених дочасно і з певними вадами. Упродовж 2007—2009 років Управління охорони здоров’я Запорізької міської ради закуповувало лікарські засоби і для пологового будинку №5, у тому числі й такий дорогий препарат, як «Куросурф» (його вводять в організм передчасно народженої дитини, аби стимулювати відкриття легенів). Достеменно встановлено: до пологового будинку №5 було передано близько 150 флаконів «Куросурфу», що уможливлювало надання повної і безплатної допомоги під час пологів із патологією. Адже даний препарат, акцентують фахівці, вводять новонародженому в перші години його життя і, як правило, лише одноразово, повторні ін’єкції — виняток.

Попри це, інформують правоохоронці, службові особи медзакладу вимагали від батьків купувати «Куросурф» за власні кошти — від одного до шести флаконів, залежно від достатку батьків. Де–факто додаткових ін’єкцій не було, і медики–перевертні створювали надлишки дефіциту для подальшої його реалізації. Інколи реалізовували препарат самі, але зазвичай давали батькам номери телефонів «представників фармацевтичної компанії, що найнижча ціна на препарат, який врятує вашу дитину». Нікому і на думку не спадало уточнити у міськвиконкомі чи деінде, чи справді вичерпалися запаси бюджетного «Куросурфу». Нажахані можливою втратою новонароджених батьки чи дідусі викладали з гаманця від трьох (у 2007–му) до шести (поточного року) тисяч гривень за кожний флакон!

Одна з молодих жінок, плачучи, розповіла глядачам місцевих телеканалів, як обібрали її родину: «Запропонували купити препарат — ми погодилися. Лікар подзвонив якомусь представникові, і через чотири години той привіз препарат... Потім ще купували... На сьомий флакон грошей не було, і нам сказали, що вже дадуть безплатно. За місяць ми витратили близько 25 тисяч — усі гроші, що були! А дитина все одно померла...».

Розслідування триває. Деякі правознавці, попри епатажність «справи лікарів», висловлюють припущення щодо її вірогідної безперспективності. Так, головний лікар пологового будинку № 5 Олександр Кирилюк мотивує таке здирництво тією обставиною, що не можна було використовувати для породіль міста препарат, закуплений за кошти обласного бюджету, і навпаки — рятувати новонароджених регіону, якщо «Куросурф» закупило міськуправління охорони здоров’я. Хіба ж це не «соломинка» для «перевертнів» у халатах?