Темники про Голодомор

28.11.2009

«Не виявлено жодного документа, що підтверджує концепцію «голодомор — геноцид» в Україні чи хоча б натяк у документах на етнічні мотиви того, що сталося, у тому числі й в Україні», — пише у передмові до книжки «Голод в СССР 1930—1934» керівник Федерального архівного агентства РФ член–кореспондент Російської академії наук Володимир Козлов. Цю книжку і відеодиск «Голод в СССР 1924 —1934. Новые документы» (російською та англійською мовами) роздали члени російської делегації учасникам засідання Комітету з політичних питань Парламентської асамблеї Ради Європи минулого тижня у Брюсселі. Це засідання присвячувалося обговоренню необхідності міжнародного засудження Голодомору в Україні 1932—1933 року. Доповідач Мевлют Чавушоглу поінформував Комітет про свої відвідини України, Білорусі та Казахстану — там він, зокрема, цікавився ставленням і до цього питання. Розгляд проекту відповідної резолюції ПАРЄ заплановано на 15 грудня.

Книжку, яку роздали «комітетчикам», видали в Москві у 2009 році. Вказується, що документи для книги упорядники взяли, зокрема, у Державному архіві РФ, Російському архіві соціально–політичної історії і навіть якомусь особливому «Центральному архіві ФСБ Росії з проблем голоду в СРСР на початку 30–х років».

Депутат Верховної Ради України і член ПАРЄ Григорій Омельченко зацікавився книжкою. І з’ясував, що російські архівісти підбирали до неї документи за «темником». А саме, за листом керівника Федерального архівного агентства РФ Володимира Козлова та плану–проспекту і пояснювальної записки Віктора Кондрашина — історика з міста Пензи, котрий за кілька останніх років прославився «антигеноцидними» публікаціями. Кондрашин розіслав своїм колегам у Білорусі, Казахстані й Україні інструкції, де навчав: «Враховуючи «український фактор», слід підібрати документи з таким розрахунком, щоб вони доводили універсальний характер хлібозаготівель 1932 року, що здійснювалися однаковими методами у кризових регіонах (Україна, Північний Кавказ, Нижня Волга). Причому підібрати їх слід так, аби проглядалася трагедія всього радянського селянства, без акценту на Україну».

 

АКЦІЯ
Засвітимо свічки!

Сьогодні відбудуться меморіальні заходи із вшанування пам’яті загиблих у час Голодомору 1932—1933 років. О 9.00 у Софійському соборі відбудеться панахида за участю Президента України, керівників релігійних організацій України, вищих посадових осіб. Трансляцію заходу у прямому ефірі вестиме НТКУ. О 15.15 — скорботна хода територією Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні, покладання горнят зі свічками та «колосків пам’яті». О 15.50 — звернення Президента до українського народу. О 16.00 — національна хвилина мовчання. Далі розпочнеться Всеукраїнська акція «Засвіти свічку»: кожен може поставити сяючу свічку на підвіконні в пам’ять тих, хто зірками дивитиметься на нас із Неба.

  • «Устина могила»

    На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>

  • Легіон січовиків

    У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>

  • Поховали Гію

    Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>

  • «Афганська» родина без Олега

    «...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>

  • Криваве Вогнехреще

    Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>