Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Розкішний красень із персональним іменем «Імперіал» до Харківської філармонії «прибув» на сезон 2008—2009 із перспективою залишитися в її стінах назавжди. Правда за умови, що місто знайде до кінця сезону гроші для його викупу. Оскільки йшлося про понад 90 тисяч євро, у Харкові оголосили акцію «Кращому місту — кращий рояль». Для зручності «Імперіал» умовно розділили на 97 клавіш, запропонувавши меценатам «розкупити» їх вроздріб по тисячі євро за кожну. Проте деталі елітного музичного інструмента виявилися неходовим товаром і до літа цього року (останній термін оплати) у філармонії нарахували лише дев’яту частину потрібної суми.
У цей час у фірми «Безендорфер» змінилося керівництво, яке почало вимагати, аби їм негайно повернули інструмент. Посилання на відстрочку, яку влітку власники роялю після тривалих переговорів надали до кінця року, не вплинуло на рішучість нової адміністрації. Ситуація склалася не з легких, розв’язати її допоміг щасливий випадок: наприкінці жовтня директору і головному диригенту філармонії Юрію Янку зателефонував міський голова Михайло Добкін, аби привітати з днем народження, а іменинник напросився до нього на прийом. Там і була озвучена проблема з роялем, яку мер погодився вирішити невідкладно.
Після цього меценати знайшлися за місяць, у середу, день 80–річного ювілею філармонії, Михайло Добкін вручив пану Янку сертифікат на 70 тисяч євро. З коштами, зібраними раніше, цих грошей якраз буде достатньо, щоб розрахуватися з «Безендорфером». Але їх замало, аби оплатити 10 тисяч євро державного податку. Тому Юрій Янко прийняв рішення звернутися до Кабміну з проханням скасувати ювілярці не дуже суттєвий у масштабах країни борг. Директор філармонії навів такий аргумент: 80 відсотків піаністів, які виступали в її стінах протягом останнього року, обирали саме цей інструмент. Першим сів за елітний рояль колишній харків’янин, а нині всесвітньо відомий музикант Даниїл Крамер. «Я завжди цінував ці інструменти, — сказав він, не приховуючи задоволення від гри, — і вважаю, що на рівних повинні бути скрізь у концертних залах представлені дві суперфірми світу — «Стейнвей» і «Безендорфер».
«Імперіал», як і всі інструменти, згадана фабрика виготовила вручну протягом кількох років із цільного дерева. Аби розмістити його у філармонії, довелося подовжити сцену — харківський інструмент ширший і довший за звичні роялі і має на дев’ять клавіш більше. У нього — неповторний характер, власна назва, а тепер ще й іменні клавіші — кожній із них присвоєно ім’я мецената, який не пошкодував гроші на розвиток мистецтва. Тепер заможні харків’яни можуть не тільки насолоджуватися чистими звуками високої музики, а й за бажання помилуватися своєю клавішею, серед цих щасливців міський голова Харкова Михайло Добкін, «губернатор» Арсен Аваков, племінник Президента Ярослав Ющенко, бізнесмен Юрій Сапронов та інші.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>