«Рок–Січ» — хоч скач, хоч плач

26.11.2009

Довідавшись, що в неділю, 25 жовтня цього року, в нашому місті відбудеться фестиваль «Рок–Січ», мене заінтригувала його назва, я вирішив піти на концерт, щоб почути якусь гарну пісню й розвеселити свою душу в цей час, коли на пост Президента України вже лізуть усі, кому не ліньки, хто має гроші, щоб обдурити людей і відібрати хоч кількасот чи кілька тисяч голосів виборців від кандидата, який може насправді вивести наш народ на шлях духовного зростання й справжнього, а не обіцяного покращення добробуту народу.

Прийшов я на площу в той час, коли з гучномовців лунала патріотична пісня з часто повторюваними словами «Хлопці, підемо!..».

Велика сцена була в сірому тумані. І от, коли пісня закінчилася, сірий туман розвіявся, а сцену заповнив червоний, туди зайшли артисти й сіли на свої місця. До мікрофона підійшов якийсь, не знаю хто, може, це був пан Пупец, хто його знає, який крикнув: «Привіт іванофранківцям». Публіка гучно відповіла: «Привіт! Привіт!».

Публіку складали переважно підлітки, з яких, мабуть, кожен четвертий–п’ятий тримав у руці пляшку з якимось напоєм, а приблизно кожний п’ятий–шостий — цигарку в зубах. Вони підскакували, робили всілякі вихиляси, цілували дівчат, галасували.

Задивившись на цю публіку, я раптом аж здригнувся, бо з гучномовців понеслися такі громові звуки, що в мене все затремтіло всередині. Прожектори почали сліпити очі. Так почався концерт.

Зрозуміти, про що співається в пісні, було неможливо, бо це був суцільний рев, гуркіт, брязкотіння, в яких зовсім потонули звуки голосів артистів.

Я якось витримав цю навалу й подумав, що, може, наступна пісня стане зрозумілою. Але даремні були мої сподівання, бо і друга, і третя пісні були суцільним ревом.

Довше витримувати щось подібне я вже не міг — закрив пальцями вуха й подався геть із площі. Ті пекельні звуки гналися за мною ще з півкілометра.

Я нітрохи не перебільшую й не іронізую, не сміюся, бо це не сміх, а сльози.

Ось такий відбувся розрекламований в Івано–Франківську концерт на підтримку кандидата в президенти України Юлії Тимошенко. А коштував він, мабуть, немалі гроші: монтаж, демонтаж, перевезення великої сцени і дорогої апаратури могутнім автомобілем, оплата артистів, освітлення й усе решта. А скільки здоров’я забрав цей концерт у слухачів?

Отож і запитуєш себе: навіщо і чиї гроші викидають на вітер, де бере їх кандидатка в президенти?

Петро МАСЛЯК
Івано–Франківськ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>