Глечик, де гроші лежать

Цей глибоко заритий у ґрунт глек підчепив екскаватор, що виконував земляні роботи неподалік від прохідної винозаводу «Таврія». Щоправда, глечик від пошкодження технікою розбився, відкривши очам робітників купу скручених у тугі трубочки паперових грошей.

Будівельники передали знахідку в народний музей заводу «Таврія». Місцевий краєзнавець, директор музею Анатолій Яковлєв відразу визначив, що таким керамічним посудом користувалися місцеві виноградарі для зберігання вина в минулому і позаминулому століттях. А потім йому довелося кілька днів займатися ювелірною, копіткою працею — розплутувати вологі й почорнілі звитки, намагаючись не пошкодити їх. Усього банкнот виявилося близько 800. За словами Анатолія Яковлєва, роки випуску купюр — 1905—1920. Причому банкноти друкували при різних формах влади в країні. Тут і гроші, випущені банком Ростова–на–Дону для Денікіна, і державні кредитні квитки із зображенням Цар–дзвона, Георгія Побідоносця і георгіївської стрічки, датовані 1919 роком, і купюри часів Петлюри, і гривні Української Народної Республіки, і ціла пачка царських трьохрубльовок 1905 року випуску.

Унікальність знахідки в тому, що вона дозволяє визначити її власника. Адже зазвичай всі скарби «безіменні», і можна тільки гадати, хто їх приховав. Справа в тому, що серед купюр збереглися три склеєні між собою банківські квитанції з прізвищем колоніста Гейнсельмана та ініціалами «К. Ф.». «Абсолютно точно можна стверджувати, що йдеться про швейцарського колоніста Карла Фрідріховича Гейнсельмана, — розповів «УМ» Анатолій Яковлєв. — Це один із членів родини, яка володіла частиною виноградників, що належать сьогодні коньячному заводу «Таврія». На думку краєзнавця, скарб був захований у 1920—1921 роках, коли на території Херсонщини було встановлено радянську владу.