Відчути себе вояком УПА віднині може кожен, хто проїжджатиме трасою Київ—Чоп. Поблизу села Бабин, неподалік від Рівного, відкрили повстанську криївку. Відтворивши такий незвичайний об’єкт, власники місцевого придорожнього ресторану хочуть і туристів–відвідувачів привабити, а водночас розповісти правду про життя та боротьбу українських підпільників.
Ідея відтворення криївки виникла після того, як місцеві старожили розповіли про існування неподалік ресторанного комплексу справжнього повстанського житла, що згодом підтвердили і дослідження. Загорівшись бажанням відтворити все, як було в ті буремні роки, бізнесмени звернулися до реставраторів. Зокрема з кресленнями підземного житла допомогли працівники СБУ.
Усе тут наближено до оригіналу, навіть вхід у криївку ретельно замаскований складеними дровами. Одразу ніхто й не здогадається, що за ними розміщені потаємні двері. Спускаєшся темними східцями і потрапляєш до житлових приміщень — двох кімнат. В одній розташовані чотири ліжка у два яруси, стоїть стіл. В іншій кімнаті висять однострої, зберігаються зброя, посуд, друкарська машинка, пожовкла від часу газета «Волинь», датована 1942 роком. Усі експонати можна не лише подивитись, а й потримати в руках. Обігрівається криївка грубкою. Облаштували тут також санвузол, є й колодязь, а над ним — запасний вихід, який виходить у ліс. Нині всі бажаючі можуть приходити сюди на екскурсію, а дехто, за бажанням, — навіть пожити.
«Криївку будували два місяці, — розповідає один з організаторів будівництва, директор приватного комплексу відпочинку Микола Савчук. — Вона є прототипом командирської, також у таких переховували поранених упівців. Загалом на будівництво витратили 100 тисяч гривень власних коштів, адже там, де фігурують бюджетні, відразу ж потребується багато погоджень. Ми цього уникли. Районна держадміністрація дала лише дозвіл на відвід землі».
Голова Рівненської обласної адміністрації Віктор Матчук, який один із перших відвідав «схрон», пожартував: «Чим ця криївка подобається мені? Та тим, що вона збудована без жодного погодження! Так, як це робили раніше».