Родзинка Тернополя — велике чудове озеро поряд з центром міста — схоже, перетворюється на велику для нього проблему. Обласний центр став одним з останніх в Україні, де, на вимогу законодавства, а саме — положень Водного кодексу України, затверджено виконкомом межі водоохоронних зон та прибережних смуг. Воно б усе нічого, бо краще пізно, ніж ніколи, але «центрове» розташування озера та частини річки Серет, на запруді якої воно утворене, призвело до того, що сімдесят відсотків території обласного центру стало нараз охоронною зоною. Відтак постала низка питань, на які важко дати відповідь навіть спеціалістам з великим досвідом. Так, наприклад, на прибережній смузі шириною у п'ятдесят метрів законом заборонено будівництво будь-яких споруд, окрім гідротехнічних. Тим часом житлові та інші будівлі з боку центру міста вже давно «переступили» дозволену межу. Не зносити ж їх, справді, тим паче нові й добротні? Так само проблемно із забороною складування в охоронній зоні відходів, бо частина промислових підприємств Тернополя знаходиться саме тут, а що не мають коштів на утилізацію, то на своїй же території і складують весь непотріб уже роками. А потужність дощових колекторів міста є недостатньою для того, щоб перешкоджати потраплянню в озеро неочищених стоків.