«Ми дамо відсіч!..»

За три дні до другого туру Віктор Ющенко звернувся до українців із закликом не лише зробити свій вибір, але й захистити його. «Ми не довіряємо цій владі. Не довіряємо Центральній виборчій комісії, яка протягом десяти днів дурила нас усіх, приховуючи нашу перемогу... Перемога за нами — я впевнений у цьому, кожною своєю клітинкою. Але перемогу нам з вами треба захищати», — зазначив Ющенко. Він наголосив, що 21 листопада народ зробить правильний вибір. «Якщо хтось цьому заважатиме — отримає рішучу відсіч. Це не погроза — це серйозне попередження. Ми захистимо закон і Конституцію. Ми не допустимо узурпації влади в Україні. За нами правда — і за нами Бог», — наголошував Ющенко в ті буремні дні.

Соціаліст Юрій Луценко розповів, що в день голосування на майдані Незалежності буде встановлено намети, у яких вестимуть паралельний підрахунок голосів.

Влада готувалася до фальсифікації. Людей, які працювали у дер­жавних структурах, змушували брати «відкріпні» посвідчення. Тривожні сигнали надходили зі всієї країни. Відтак у цей день Верховна Рада пішла на досить радикальний крок — заборонила голосування за відкріпними посвідченнями. Закон підтримало 236 депутатів: у сесійній залі сформувалася якщо не проющенківська, то точно не кучмівська більшість. Уся надія була на Президента, який мав підписати закон. Кучма таки не підписав закон, і в день виборів «відкріпники» голосували — цілими автобусами та поїздами.

У Києві пройшло кілька акцій на підтримку Віктора Януковича. Лідеру Партії регіонів підставили плече профспілки. А точніше, спробували підставити: акція була млявою, а на іншому боці майдану Незалежності профспілчан перекрикували прихильники Ющенка.

Також центральними вулицями Києва пройшла хресна хода вірян Московського патріархату на підтримку Януковича.

ЦИТАТА

«Не дати зекам царювати в Україні — намір похвальний. Одначе далі розігрувати цю карту вже не досить. Кримінальне минуле Януковича для мене, зрештою, не найголовніше. Скільки людей приходили до влади без такого минулого, чистенькі, аки янголи, і на що вони перетворювалися: ніякому зеку не снилося… Одначе навіть Ющенко може забути ці слова уже через півроку, коли ми, немов стадо «козлів», будемо зворохоблено спостерігати за переможною ходою нової (дай то, Боже) влади. Бо ж наша, бо ж ми її вибрали. Надто добре відомо: влада розбещує. Є й інша небезпека: команда Ющенка захопилася боротьбою і, в разі перемоги, може продовжити її і далі. З поступовим розширенням воєнного поля. Досить подивитися в очі Юлії Тимошенко, аби зрозуміти: ця небезпека є. Хоча правдою є й те, що в політиці «добренькі» незмінно програють!»

«Україна молода», 12 листопада 2004 р. (зі статті Сергія Тримбача «Страхи і жахи України»)