Штраф — не метод...

18.11.2009

Андрій Галочкін:

«Як і до підвищення штрафів, так і після їх зростання, правила не порушував. За останні два місяці лише один раз спілкувався з інспектором ДАІ, та, на щастя, все обійшлося. На мою думку, 80 км/год цілком достатньо для їзди у населеному пункті, тому причин порушувати ПДР не бачу».

 

Ірина Храмова:

«З часу підвищення штрафів я двічі порушувала правила дорожнього руху. Перший раз — на 6 кілометрів перевищила швидкість, і мені додому прийшли фотографії з постановою про штраф. Потім фотографування відмінили, було образливо. Другий раз — через те, що не було зрозумілої розмітки, повернула в недозволеному місці. Штраф як законопослушний громадянин заплатила за обидва випадки. Та, на мою думку, жорсткіше покарання дало результати хіба що у перші два місяці. Сьогодні ж усе стало, як раніше, — хто порушує, той знає, що «відмажеться». Наша Державтоінспекція стала свого роду репресивним органом. Приміром, за кордоном ДАІ частіше допомагає водіям об’їхати затори, зупиняють, щоб попередити про небезпеку, ніж за порушення ПДР. Наша влада вирішує проблему на дорогах не тими методами, що потрібно».

 

Стас Сошніков:

«Підвищення штрафів дало лише можливість інспекторам частіше і більше брати «на лапу». Людина, яка не порушувала правил, і після підвищення штрафів не порушуватиме їх. А той, хто знає, що може уникнути відповідальності, їздитиме і далі, як захоче. Мені здається, що більш ефективним методом було б не підвищення штрафів, а створення умов, щоб люди не порушували: встановлення дорожніх знаків, чітка розмітка і завдання інспектора не оштрафувати, а отже, взяти хабара, а допомогти водієві».

 

Олег Віткус:

«Як на мене, то підвищення штрафів принесло свої результати. За власними спостереженнями можу сказати, що водії почали менше порушувати принаймні елементарні правила дорожнього руху. А ще показовим є те, що у столиці стало менше заторів, що, на мій погляд, пов’язане саме зі зменшенням порушень ПДР, а отже, аварійності».

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>