Локальний мізантроп

12.11.2009
Локальний мізантроп

Черновецький боїться не так іноземців, як «іногородців». (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Давненько не чути було Леоніда Михайловича Черновецького. Ні тобі нових дисків, ні «слона Васі», ні обіймів із бабусями — нічого. Несправедливо залишати столицю без пригрітого нею коміка. Тим паче в такі тяжкі часи. Одначе не треба сліз. «Він полетів, але обіцяв повернутися». І ось — повернувся.

 

Понаїхали тут...

Питання, яке нині надзвичайно турбує Черновецького, полягає в тому, скільки в Києві... киян. Як–то кажуть, кому війна, а кому — мати рідна. Кому — вибори на часі, кому — боротьба з епідемією... Є такі дивні люди, котрі переймаються дефіцитом міського бюджету, а ось столичному голові «приспічило» перерахувати свою «паству». Особисто Черновецькому здається, що у місті отаборились 6 мільйонів людей, але точно він у цьому не впевнений. Держкомстату, який стверджує, що у столиці проживає 2,7 мільйона, мер не вірить. Інституту соціології з його підрахунками (3,2 мільйона) — також.

Неконтрольована міграція, говорить мер, створює місту безліч проблем. Від тих, що «понаїхали», — суцільні біди: вони забруднюють наше київське повітря своїми противними провінційними автами, вичовгують бруківку, користуються (даруйте!) каналізацією і тим самим зношують і без того зношені комунікації... Головне, що через мігрантів місто ніяк не може дотриматися Генерального плану!

Тут треба зробити невеличку ремарку і зауважити, що, по–перше, Черновецький і сам «немісцевий». Його Києву подарувало славне місто Харків. По–друге, з Генеральним планом — не зовсім зрозуміло. Почнемо з того, що КМДА вже всоте його переписує (хоч Генеральний план на те і є Генеральним, щоб бути прийнятим бодай на кілька десятиліть), і не так давно столичні чиновники замовили чергову розробку цього документа, дарма що останній його варіант сесія Київради затверджувала не далі як у 2002 році. Крім того, відповідають за виконання Генерального плану (тобто за всю здійснену у місті забудову, за прокладення нових доріг, зведення мостів, оновлення комунальних мереж) відповідні структури КМДА, а зовсім не приїжджі.

Атака на чужих

І все ж Черновецький вимагає відповіді: скільки у місті люду і який відсоток у Києві не зареєстрований (хоч і інститут реєстрації начебто давно скасовано). Для цього київська адміністрація навіть створить спеціальний відділ, який рахуватиме городян. КМДА вже внесла на розгляд Київради відповідний проект рішення під назвою «Про впровадження системи обліку населення у столиці».

Для збору необхідної інформації влада використовуватиме дані, отримані від різних державних та муніципальних органів. Так, ЖЕКи зможуть надати інформацію про квартири, що здають в оренду в Києві, податкова адміністрація — про кількість іногородніх жителів, котрі одержують зарплату і сплачують податки. У Центрі зайнятості зможуть отримати інформацію про кількість приїжджих, що звертаються у пошуках роботи, а Головне управління юстиції зобов’яжуть надавати відомості про акти цивільної реєстрації, у яких фігурують іногородні жителі.

Якщо ж усі названі структури із завданням не впораються, Черновецький, очевидно, буде скаржитися главі держави. Принаймні щодо «несумлінного виконання обов’язків» працівниками МВС Віктор Ющенко вже поінформований. Черновецький устиг «настукати» Президенту на міліцію, яка не надто квапиться... проводити облік іногородніх мігрантів у Києві!

Для чого все це потрібно Черновецькому насправді — важко сказати. Звичайно, простежується певний бізнес–інтерес. Адже, приміром, ті особи, які здають квартири приїжджим, але не платять податки, нахабно «залазять» у міську казну (читай: у кишеню столичних чиновників), а в Київраді тим часом величезна кількість розкішних апартаментів, що належать заступникам Черновецького і всій його прописаній на Хрещатику рідні, потребує щорічних ремонтів, оздоблень та вдосконалень...

Можливо, дається взнаки і гостра потреба знайти внутрішнього ворога, який відповідатиме за всі гріхи чинної влади.

Відділити овець від козлів

Хай там як, а незабаром кияни отримають спеціальні картки, за якими впізнаватимуть одне одного. Столична мерія обіцяє випустити першу порцію карток (у кількості 300 штук) уже до кінця цього року. Це будуть так звані соціальні картки, на які буде зведено усі пільги з державного та міського бюджету. Такою карткою можна буде розплачуватися у транспорті, каже заступник Черновецького Анатолій Голубченко. Як саме — поки незрозуміло. Також на картки надходитиме адресна допомога для сплати комунальних платежів. Технічний бік справи залишається не цілком зрозумілим, проте це вже — деталі.

Головне, що тендер на виготовлення «карток киянина» виграв чомусь... російський банк «Москва». А от про те, як відбувався конкурс, якими були його умови та що відомо про склад учасників, Голубченко нічого не повідомляє. Отже, кияни і гості столиці, знайте та начувайтесь: вас рахують. Напевно, навіть зараз...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>