Фарс над правосуддям

Нагадаємо, під час тієї лютневої спецоперації «під роздачу» випадково потрапив мешканець селища Мирне, що під Сімферополем, Мустафа Хаїров. Унаслідок вибуху міліцейської світло–шумової гранати йому відірвало кисть лівої руки. За цей очевидний службовий промах підлеглих перед Фемідою постали колишній начальник штабу тутешнього підрозділу «Беркут» Василь Ваулін і виконувач обов’язків начальника міліції громадської безпеки Сімферопольського райвідділу МВС Максим Пищик. Обом висунуто обвинувачення за статтею 365 частини 3 Кримінального кодексу України — перевищення влади і службових повноважень, що призвели до тяжких наслідків.

Проте ні сам постраждалий, котрий із вини правоохоронців став інвалідом 2–ї групи, ні його представник і рідний брат Іззет Хаїров, а також адвокат Олександр Лісовий, з цим принципово не погоджуються. Мовляв, проведене прокурорське розслідування не намагалося повністю встановити всі обставини злочину, а також вищих посадовців, із вини яких бійців «Беркута» зорієнтували не на той об’єкт для штурму. Зокрема, на думку Іззета Хаїрова, відповідати мають також керівник МВС Юрій Луценко, колишній начальник кримської міліції генерал Микола Ільїчов, його зас­тупник Микола Федорин тощо.

Щодо самого суду (справа перебуває у Залізничному райсуді Сімферополя. — Авт.), то два попередні його засідання, 4 і 6 листопада, проходили у закритому режимі. Це, на думку Хаїрова, порушує два фундаментальні принципи цивілізованого судочинства, — відкритість і гласність. Мустафа Хаїров також повідомив медіа, що подав позов до суду про компенсацію йому кримською міліцією моральних і матеріальних збитків на суму 10 мільйонів гривень. А ще по 100 тисяч компенсації в аналогічному порядку вимагають кожен із трьох членів його родини, що теж постраждали від дій «штурмовиків» у ту злощасну ніч.