Ефект доміно

Учора в Берліні з великою помпою відзначили 20–ту річницю падіння Берлінської стіни. До міста з’їхалися лідери багатьох країн, політики, завдяки яким стали можливими події тих днів, і прості громадяни, для яких ліквідація символу поділу Європи була мрією життя. Хоча вчорашній день був робочим, вулиці німецької столиці були заповнені натовпами ще зрання.

Учора в передобідню пору відбулося богослужіння в євангелістській церкві Гетземанекірхе, де в 1989 році відбувалися зустрічі німецьких опозиціонерів. О 15.00 канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка в день повалення муру також була в Берліні, у супроводі Леха Валенси, Михайла Горбачова та групи колишніх німецьких дисидентів пройшлася зі сходу на захід міста через міст Безебрюке неподалік колишнього пункту пропуску між двома частинами Берліна на Борнхольмер–штрассе. Саме тут 20 років тому підняли перший шлагбаум для вільного перетину кордону з НДР до Західного Берліна.

Головні, народні, заходи відбулися увечері. Йдеться передусім про символічну другу руйнацію Берлінського муру. Його роль відіграла тисяча пластикових плит заввишки 2,5 метра, поставлених як доміно, й розписаних добровольцями як стара стіна. Ці плити встановили на місці старого муру — від Потсдамської площі до Рейхстагу. Поштовх першого блоку, який почав завалювати наступні за принципом доміно, здійснив о 20.00 колишній лідер незалежної профспілки «Солідарність», екс–президент Польщі Лех Валенса. Таку честь йому надали за особистий внесок та роль Польщі в поваленні комунізму в Європі.

Поваливши мур, берлінці перейшли до культурних розваг. Поблизу Бранденбурзьких воріт відбувся концерт оркестру Берлінської опери під орудою ізраїльського диригента Даніеля Беренбойма. Після того гості пройшли під Бранденбурзькими воротами на інший бік, де виступили представники чотирьох союзних країн часів Другої світової війни — Росії, Франції, США та Великої Британії. Опісля американський рок–співак Джон Бон Джові представив публіці свій новий твір, який написаний спеціально до річниці, під назвою We Weren’t Born To Follow («Ми не народжені прямувати слідом»), присвячений «усім людям, які всупереч суперечностям долі борються за свободу». Музичну частину завершила прем’єра гімну We Are One («Ми єдині») одного з провідних діджеїв світу Пола ван Дайка. Завершив свято грандіозний феєрверк.

СОЦІОЛОГІЯ

Соціологічна компанія GlobeScan та Програма з вивчення ставлення до міжнародної політики (РІРА) при Мерілендському університеті США провели на замовлення Бі–Бі–Сі опитування у 27 країнах світу з метою визначити ставлення світу до падіння комунізму та встановлення капсистеми. Опитуванням були охоплені 29033 особи, зокрема й мешканці України.

Загальний висновок такий: більшість населення планети розчарована капіталізмом та ринком, але не шкодує про розпад СРСР і руйнацію комуністичної системи.

Переважає думка, що недоліки капіталізму можна вирішити шляхом більшого регулювання реформ. У Росії такого погляду дотримуються 44% респондентів, в Україні — 55%. Популярною думкою є й така, що капіталізм варто замінити більш дієвою та ефективною системою. В Україні її підтримує 31% респондентів, у Франції — 43%, Мексиці — 38%, Бразилії — 35%. Росія є світовим лідером за кількістю тих, хто вважає, що уряд повинен або націоналізувати головні галузі промисловості, або відігравати активнішу роль в управлінні ними — 77%. В Україні три чверті опитаних висловилися за активнішу роль держави в управлінні економікою, а 80% — за те, що влада має відігравати більшу роль у рівномірному розподілі економічних благ.

54% усіх опитаних назвали розпад СРСР благом. У Росії про розпад СРСР жалкує 61%, в Україні — 54%. А благом вважають, відповідно, 21% і 27%. Для порівняння: розпад СРСР благом вважає 80% поляків. Цікаво, що відсоток тих, хто шкодує про розпад СРСР, в Єгипті виявився більшим, ніж у Росії й Україні.